Два міста: суб’єктивний погляд, який спирається на об’єктивні факти.
Мої перші асоціації з Берліном (які, мабуть, збережуться назавжди) – це пісня Ріанни The only girl in the World, неможливість знайти потрібний вихід на Alexanderplatz, неймовірна виставка, присвячена Гельмуту Ньютону, та дуже низькі ціни майже на все. Такою була наша з ним перша зустріч у 2011 році. Я тоді приїхала відвідати сестру, яка винаймала студію у самісінькому центрі Берліна за 350 євро/варм. Згадуючи той курс гривні, це було чи не дешевше, ніж така сама студія у центрі Києва. Склянка вина у місті Б. тоді коштувала 3 євро на Різдвяному ринку за 0,2. Наливали німці при цьому дуже щедро, майже вдвічі більше. На вулицях, і тут, і там можна було зустріти дуже креативно та вільно одягнених людей. Майже усі бари або кафе, куди мені довелося зазирнути хоча б одним оком, були “складені” із меблів різного стилю та ступеня вживанності. “Облаштували тим, що віддали безкоштовно або знайшли на eBay Kleinanzeigen майже задарма”, – пояснювали власники. Потрібно сказати, що подекуди ці безкоштовні речі інтер’єру були дійсно крутими знахідками. На додачу до цього, у місті було дуже багато свободи: музей сексу, епатажні вітрини, еклектика на кожному кроці. Це було цікаво та весело, і Берлін тоді, 13 років тому, здався мені сучасним чи то коміксом, чи то мультиком. Звичайно, що я побачила лише частину цього великого міста і ще взагалі не була знайома з його історією, тому моє враження було суб’єктивним та поверхневим. Отже, я класно відпочила декілька тижнів із сестрою у місті Б. та без суму повернулася до Києва. У мене не виникло навіть натяку на бажання переїхати. Тож я абсолютно впевнено продовжила своє життя в Україні. І зовсім по-іншому склалося із Франкфуртом: я завжди хотіла до нього повернутися. Чому?
Франкфурт
Франкфурт
Франкфурт не прийнято любити. Він має один з найнеприємніших головних вокзалів світу (я, мабуть, перебільшую, однак не мені одній здається, що будь-який вокзал є кращим за цей; і про це я напишу окрему статтю). А ще тут немає вражаючих історичних куточків, як в Римі або у Валенсії чи Флоренції. Втім, це не дивно: Франкфурт був вщент розтрощений після Другої світової і має зовсім іншу історію, ніж Берлін.
Місто Б. після війни було довгі майже тридцять років розподілено Берлінським муром на дві дуже різні частини. А Франкфурт, навпаки, немов зібрали докупи та консолідували. Саме він розглядався як майбутня столиця Німеччини і для цього в місті було збудовано нову будівлю для розміщення парламенту, яка так і не була ніколи використана за призначенням. Саме тоді взяли курс на те, аби це місто було зручним з точки зору навігації. До кінця 1970-х років місто створило одну з найефективніших транспортних систем у Європі. Міжнародний Франкфуртський аеропорт є одним із найбільш завантажених міжнародних аеропортів, а Центральний вокзал та Франкфуртська автомобільна розв’язка — одна з найбільш завантажених транспортних магістралей континентальної Європи.
Офіційно вважається, що у Франкфурті також одна з найзручніших логістичних систем громадського транспорту. Так, звичайно, існують і затримки потягів, і скасування маршрутів, втім альтернатив настільки багато і вони настільки поруч, що у порівнянні з іншими містами Німеччини “транспортний стрес” відчувається тут набагато менше.
Франкфурт
Франкфурт
Франкфурт
Ще один курс, який було взято після війни, — це фінансовий статус міста. Франкфурт — єдине з міст Німеччини, що увійшло до двадцятки “альфа-міст” світу. Так називають міста, які вважаються важливим елементом світової економічної системи. Зазвичай вони мають ключове значення для великих регіонів планети і суттєво впливають на їхній політичний, економічний чи культурний розвиток. Тому не дивно, що саме у Франкфурті розташовані Європейський центральний банк, Федеральний банк Німеччини, Франкфуртська біржа та Франкфуртський ярмарок, а Франкфуртський аеропорт знаходиться прямо в межах міста.
Це по-своєму відобразилося на суспільстві. Згідно з офіційною статистикою, у Франкфурті проживає найбільша кількість сінглів у віці від 30 років. Це пов’язано з тим, що тут знаходиться багато фінансових, юридичних та бізнес-установ, в яких працює багато експатів. Часто це саме сінгли, тому що перший контракт зазвичай укладається лише на три роки і є вирогідність частих відряджень, що не дуже зручно з родиною, особливо, якщо це маленькі діти.
Більшість цих компаній працюють у клієнтській сфері, часто — міжнародній, тому у місті сформувалися певні стандарти стилю: діловий або кежуал-діловий. Так, локдаунівські часи та home office трохи змінили цю традицію, однак в свій час мені знесла дах ця міська хвиля красивих чоловіків у костюмах та сорочках у віці 30-60. Дівчата, ви маєте мене зрозуміти! :)))
Все це в свою чергу сформувало розгалужену систему афтеворків, а також заходів, у тому числі культурних, ЦА яких – працюючі освічені люди 30+, що мають гроші на вільний час і знають різні мови. Такий спосіб дозвілля завжди подобався мені більше, ніж креативно-культурні, трендові заходи у Берліні. Звичайно, у кожному з цих міст є й те, і інше. Мова про відсоткове значення, про те, який дух переважає.
Берлін
Берлін
Берлін, так мені здається, це місце для тих, хто відчуває себе молодим та вільним. Два тижні тому я знову завітала до Б. на чотири дні і мало не була розчавлена неймовірною кількістю хіпстерів та стиляг (у порівнянні з ФФМ). На барахолці у Кройцберзі я взагалі ледь не втопилася серед цього цунамі)))) Так, це такий район і така подія, однак у кожному жарті лише частина жарту. Такий рівень фешн-ідей у місті – це красиво і цікаво, але це потрібно любити. І я визнаю, що це не зовсім моє.
З плюсів: моя особиста думка, що у Берліні більше романтики та відкритих почуттів. У ФФМ ніби соромляться висловлювати свої почуття на людях, ніби всі надто дорослі для цього. Чого не скажеш про берлінців: я давно не бачила стільки людей, які вільно та щільно обіймаються, цілуються, торкаються один одного. І це, мабуть, відлуння історії міста Б., яке тривалий час було розподілено муром і затиснуто у рамках.
Берлін
Чого мені не вистачає у Берліні? Це, власне, Німеччини. Так, у Берліні вже давно можна прожити без знання німецької, однак я за те, щоб емігранти у будь-яких країнах спілкувалися мовою саме цієї країни, аби зберігати її автентичність. Більше за все мені було чутно у Берліні англійську, а також… українську та російську. Причини є зрозумілими. Тут просто хочу поділитися своїм почуттям, що після цього мені здалося, що українців у Франкфурті майже взагалі немає.
Це, до речі, ще один факт: Берлін зараз перенавантажений у всіх абсолютно сферах. Це логічно вплинуло і на ціни. Ще у 2011 році це було одне з найдешевших міст Німеччини, а зараз – займає другу сходинку найдорожчих в країні, поступаючись лише Мюнхену. Так, це правда: офіційно життя у Франкфурті хоч і не набагато, однак дешевше, ніж у Берліні. А ще згідно з національним опитуванням, мешканці сучасного Берліна відчувають себе менш щасливими, ніж мешканці Гессену. Головною причиною берлінці називають рівень стресу і перенасиченість усього: подій, людей, змін.
Берлін
Берлін
Берлін
Однак повернемося до моїх особистих почуттів. Я не надто амбіційна людина, для відчуття комфорту мені не потрібні неосяжні масштаби. Берлін, як, до речі, і Київ, – величезний мегаполіс з великими відстанями. У порівнянні з ним ФФМ мені маленький та затишний.
Можливо, саме тому часто ті, хто обожнюють Київ, також закохуються у Берлін (до речі: так само, як і в Києві, у Б. майже усюди смачна кава; це якщо порівнювати із Франкфуртом, де знайти щось якісне в цій сфері дуже непросто). А тим, кому більше до душі Одеса та Львів – скоріше за все, сподобається ФФМ. Я дозволю собі суб’єктивну фрівольність та скажу, що Франкфурт – це ніби “діловий інтернаціональний Львів”. Саме цей зв’язок я відчула два роки тому, коли пила каву у відомій “Вірменці” у Львові. Я була у цій кав’ярні вперше і вона дуже нагадала мені Wacker’s Kaffee на Hauptwache у Франкфурті. Такі самі меблі, такий самий олдскул та запах традицій у повітрі…
Франкфурт
Завершуючи мій довгий водоспад думок, хочу зауважити, що порівнювання міст – справа дуже невдячна і неправильна. Тому раджу негайно забути про все, що я тут написала. Адже більшість наших рішень та виборів ми робимо, спираючись на власні почуття. І особистий вибір на те і є особистим, що базується на персональних умовах життя, можливостях, історії, цілях та планах. Тож єдине, у чому я впевнена і дуже раджу всім, – довіряйте собі. Те, що потрібно саме вам, знаєте лише ви.
*
Всі фото – Tamriko Sholi
