Дебати навколо дозволу на виїзд за кордон чоловікам не вщухають навіть після роз’яснень Міністерства оборони Німеччини, яке змушене було в терміновому порядку гасити інформаційну пожежу.
Приводом стала публікація в газеті Frankfurter Rundschau від 3 квітня, яку швидко підхопили інші ЗМІ. Виявилося, що німецькі чоловіки віком від 17 до 45 років повинні повідомити Бундесвер про свої плани виїхати за кордон терміном більш ніж на три місяці – і отримати погодження.
Це чорним по білому прописано в новому законі про військовий обов’язок, що набув чинності 1 січня 2026. Але жодних публічних роз’яснень від міністерства оборони не було. Тож суспільство дізналося про нововведення із преси “заднім числом“. Це викликало щонайменше здивування, а подекуди й відверте обурення – прямо у розпал Великодніх свят.
Міноборони пояснило: обмежень на виїзд немає (поки що)
Як роз’яснило федеральне Міністерство оборони, формально така норма справді існує, але на практиці поки що не застосовується. Допоки військова служба в країні залишається добровільною, жодних спеціальних дозволів отримувати не потрібно.
Водночас у відомстві пояснили: “Ми повинні знати у разі надзвичайної ситуації, хто, можливо, перебуває за кордоном довгий термін“. Тобто механізм обліку чоловіків призовного віку у законі прописали превентивно – на випадок можливої безпекової загрози. Додаткові роз’яснення пообіцяли надати згодом. Але цього виявилося недостатньо, бо критики військової реформи отримали непогану карту, яку вочевидь намагатимуться використати.
Питання довіри до урядової реформи залишилося відкритим
Заступниця голови парламентської фракції “лівих“ Дезіре Беккер заявила про підготовку до “масштабних обмежень основних прав“. А засновниця партії “Союз Сари Ваґенкнехт“ (BSW) Сара Ваґенкнехт навіть запідозрила, що нова норма свідчить про “фактичну підготовку до повернення призову“, і закликала міністра оборони Бориса Пісторіуса піти у відставку.
Власне, саме ці політичні сили раніше неодноразово критикували військову допомогу Україні. Цього разу йдеться про виключно внутрішньонімецьку справу. Але саме тут позиція міністра оборони виглядає досить вразливою. Адже в українському питанні – на тлі суспільного консенсусу щодо необхідності підтримувати Україну зброєю – голоси його критиків звучали досить маргінально. Зовсім інша річ, коли йдеться про закон, який і раніше викликав неоднозначну реакцію в суспільстві.
Достатньо пригадати недавні шкільні протести, на які вийшли десятки тисяч старшокласників. Вони виступили проти запровадження обов’язкового анкетування і медкомісій, бо побачили в них перший крок до повернення обов’язкової військової служби.
Шкільний протест у Лейпцигу ((фото Jan Woitas/dpa)
Мовляв, у такий спосіб держава фактично відновлює інструменти обліку та відбору строковиків, навіть якщо формально служба поки залишається добровільною. Обов’язковий призов у Німеччині був призупинений у 2011, тоді ж скоротили чисельність Бундесверу.
У новому законі про військовий обов’язок і справді передбачена можливість запровадження так званого “призову за потребою“, якщо добровольців для поповнення лав Бундесверу не вистачатиме.
Чому Німеччина змінює правила служби?
Нагадаємо, приводом для ухвалення нового закону стали нові норми НАТО щодо чисельності особового складу армій на тлі зростання загрози з боку Росії. Згідно з ними, Німеччина до 2035 повинна мати у розпорядженні близько 460 тис. військовослужбовців. Зараз особовий склад Бундесверу налічує 183 тис. осіб. Його планують збільшити приблизно до 260 тис., а також розширити до 200 тис. мобілізаційний резерв.
