Під час відвідування Франкфуртського книжкового ярмарку посол України в Німеччині Олексій Макеєв випадково виявив, що в німецькомовній версії поеми Тараса Шевченка “Катерина” замість слова “Moskal” використовується “Soldat”. Дипломат ініціював публічну дискусію та закликав долучитися до неї перекладачів, поетів і дослідників. Ключове питання – якими мають бути сучасні переклади української класики?
“Кохайтеся, чорнобриві…”
15 жовтня посол Олексій Макеєв взяв участь у відкритті українського стенду на книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні. Виступаючи із промовою, дипломат вирішив процитувати німецькою знамениті рядки з шевченкової поеми про Катерину. Макеєв узяв одне з презентованих на виставці видань – німецькомовну збірку творів Шевченка, надруковану у Відні в 2024 році. “І що ми там бачимо: Wenn ihr lieben wollt, ihr Mädchen, Liebt keinen Soldaten! Der Soldat ist fremd im Lande, Wird euch stets verraten. Тобто не з мос..лями не кохайтеся, а з солдатами, бо він чужий у цій країні і тебе зрадить! Зміст підмінено. Лінія сенсу зламана. Далі по тексту те саме”, – написав згодом у своєму фейсбуку посол.
“Прямо на українському стенді і відбулося моє втручання у поетично-перекладацькі справи, – зазначив Макеєв. – У мене одразу була підозра, шо це політичний переклад, очевидно, часів НДР. Одразу зʼясували, що автор перекладу – Альфред Курелла. І дійсно, чудова перекладачка-синхроністка Софія Онуфрів тут же згадала, що це НДРівський письменник, перекладач і культурний функціонер. Він був членом компартії Німеччини з 1919 року. Після 1933 року емігрував до Москви, де працював у видавництвах і в Комінтерні, був тісно пов’язаний із радянським літературним середовищем (зокрема з Горьким). Після війни повернувся у Східну Німеччину, став одним із провідних культурних діячів НДР”.
Публічна дискусія
Посол України у Німеччини звернувся через соцмережі до фахової спільноти. Він запросив перекладачів, поетів і дослідників до публічної розмови: “Чи тільки мені здається, що це не той переклад, який має видаватися у 2025 році? Може, є інші? Як політика впливає чи як має впливати, чи “втручатися” в культурне середовище”.
У коментарях до допису Макеєва у фейсбуку розгорілася дискусія щодо значення слова “Moskal”. Одні користувачі наголошують, що воно означає саме солдата російської імперської армії, тобто окупанта. Інші зазначають, що в часи Шевченка це слово було нейтральним і означало просто солдата, рекрута.
До обговорення долучилася й перекладачка Алла Паславська – одна з укладачок видання, про яке написав український посол. “Антологію поезії Тараса Шевченка в німецьких перекладах видала я разом з емеритованим професором Віденського університету Алоїзом Вольданом. Видала з величезною любов’ю і пошаною до нашого генія. У передмові до книги вказано, що її мета не лише ознайомити німецькомовного читача з творчістю поета, але й дати історичний зріз перекладів різних часів. Тому там, посеред інших, і Курелла, і багато інших перекладачів – від найперших до сучасних. Відповідно, можна сперечатися про певні варіанти перекладу, але так і має бути”, – переконана Паславська.
Український філософ і перекладач Володимир Єрмоленко, коментуючи порушене українським послом питання щодо перекладу слова “мос..ль”, зауважив: “Я взагалі вважаю, що це слово треба просувати в інші мови як неперекладний концепт (якщо йдеться про переклади нашої літератури), як moskal (чи принаймні пояснювати його в примітках), і тут мені йдеться про глибинне явище, яке я би описав ось так: в українському контексті ототожнення росіян з солдатами і солдатів з росіянами повʼязано з тим, що московія була і досі є тут передусім окупаційним військом”.
