Oleksii Makeiev/Facebook

Moskal чи Soldat? Посол України ініціював дискусію про переклад Шевченка німецькою

Під час відвідування Франкфуртського книжкового ярмарку посол України в Німеччині Олексій Макеєв випадково виявив, що в німецькомовній версії поеми Тараса Шевченка “Катерина” замість слова “Moskal” використовується “Soldat”. Дипломат ініціював публічну дискусію та закликав долучитися до неї перекладачів, поетів і дослідників. Ключове питання – якими мають бути сучасні переклади української класики?

“Кохайтеся, чорнобриві…”

15 жовтня посол Олексій Макеєв взяв участь у відкритті українського стенду на книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні. Виступаючи із промовою, дипломат вирішив процитувати німецькою знамениті рядки з шевченкової поеми про Катерину. Макеєв узяв одне з презентованих на виставці видань – німецькомовну збірку творів Шевченка, надруковану у Відні в 2024 році. “І що ми там бачимо: Wenn ihr lieben wollt, ihr Mädchen, Liebt keinen Soldaten! Der Soldat ist fremd im Lande, Wird euch stets verraten. Тобто не з мос..лями не кохайтеся, а з солдатами, бо він чужий у цій країні і тебе зрадить! Зміст підмінено. Лінія сенсу зламана. Далі по тексту те саме”, – написав згодом у своєму фейсбуку посол.

“Прямо на українському стенді і відбулося моє втручання у поетично-перекладацькі справи, –  зазначив Макеєв. – У мене одразу була підозра, шо це політичний переклад, очевидно, часів НДР. Одразу зʼясували, що автор перекладу – Альфред Курелла. І дійсно, чудова перекладачка-синхроністка Софія Онуфрів тут же згадала, що це НДРівський письменник, перекладач і культурний функціонер. Він був членом компартії Німеччини з 1919 року. Після 1933 року емігрував до Москви, де працював у видавництвах і в Комінтерні, був тісно пов’язаний із радянським літературним середовищем (зокрема з Горьким). Після війни повернувся у Східну Німеччину, став одним із провідних культурних діячів НДР”.

Публічна дискусія

Посол України у Німеччини звернувся через соцмережі до фахової спільноти. Він запросив перекладачів, поетів і дослідників до публічної розмови: “Чи тільки мені здається, що це не той переклад, який має видаватися у 2025 році? Може, є інші? Як політика впливає чи як має впливати, чи “втручатися” в культурне середовище”.

У коментарях до допису Макеєва у фейсбуку розгорілася дискусія щодо значення слова “Moskal”. Одні користувачі наголошують, що воно означає саме солдата російської імперської армії, тобто окупанта. Інші зазначають, що в часи Шевченка це слово було нейтральним і означало просто солдата, рекрута.

До обговорення долучилася й перекладачка Алла Паславська – одна з укладачок видання, про яке написав український посол. “Антологію поезії Тараса Шевченка в німецьких перекладах видала я разом з емеритованим професором Віденського університету Алоїзом Вольданом. Видала з величезною любов’ю і пошаною до нашого генія. У передмові до книги вказано, що її мета не лише ознайомити німецькомовного читача з творчістю поета, але й дати історичний зріз перекладів різних часів. Тому там, посеред інших, і Курелла, і багато інших перекладачів – від найперших до сучасних. Відповідно, можна сперечатися про певні варіанти перекладу, але так і має бути”, – переконана Паславська.

Український філософ і перекладач Володимир Єрмоленко, коментуючи порушене українським послом питання щодо перекладу слова “мос..ль”, зауважив: “Я взагалі вважаю, що це слово треба просувати в інші мови як неперекладний концепт (якщо йдеться про переклади нашої літератури), як moskal (чи принаймні пояснювати його в примітках), і тут мені йдеться про глибинне явище, яке я би описав ось так: в українському контексті ототожнення росіян з солдатами і солдатів з росіянами повʼязано з тим, що московія була і досі є тут передусім окупаційним військом”.

 

Amal, Frankfurt!
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.