Одним з найцікавіших напрямків для подорожі одного-двох днів є відвідування Гайдельберга. Це старовинне містечко було майже вщент знищено три століття тому, однак не постраждало під час першої та другої світових війн. Саме тому тут знаходиться велика кількість історичної архітектури, а у центрі зберігся старовинний ландшафт із затишними вузькими вуличками.
Дістатися від Франкфурта до Гайдельберга можна безкоштовно (з Deutschlandticket) на регіональному прямому потязі RB68 або з пересадкою у Мангаймі.
ГАЙДЕЛЬБЕРГСЬКИЙ ЗАМОК
Гайдельбергський замок (нім. Heidelberger Schloss) розташований над містом на висоті 80 метрів. Він знаходиться на північному схилі гори Кенігштуль, над долиною річки Неккар. Звідси відкривається чудовий краєвид на місто. Тож не дивно, що саме цей замок із його терасами є головною метою всіх туристів.
Замок було зруйновано військами Людовіка XIV під час війни 1693 р. і після відновлено лише частково. Рятівником руїн замку став французький граф Шарль де Гремберг. Завітавши до Гайдельберга на початку XIX століття, він залишився в місті назавжди, присвятивши себе добровільному нагляду за територією. Саме він ініціював видання першого путівника по замку з ілюстраціями, які привабили багато туристів. Довгий час обговорювалося питання про повну або часткову реставрацію замку. До 1890 року фахівцями був підготовлений план відновлення та збереження руїн. Втім врешті було вирішено, що повна реставрація неможлива, лише тільки укріплення тих частин,які збереглися.
У підвалах замку досі зберігається найбільша у світі винна бочка. Вона виготовлена у 1751 році із 130 дубових стволів. Місткість бочки оцінюється в діапазоні від 212 до 221 тис. літрів.
Дістатись до вершини замку і насолодитися неймовірною панорамою на місто можна або своїм ходом (сходами чи схилом), або за допомогою платного фунікулера. На вершині туристів чекають зелені тераси, музей та невеликий ресторанчик.
ПОЦІЛУНОК СТУДЕНТА
Крім замку далеко за межами міста відоме невелике кафе, яке носить ім’я свого творця Кньозеля (Café Knösel). Заклад був заснований у 1863 році і швидко став найпопулярнішим місцем зустрічей. Тут збиралися і неквапливі городяни, і поважні професори, і веселі студенти.
Господар – добродушний дотепник Фрідолін Кньозель – був душею будь-якої компанії, його любили всі відвідувачі, особливо студенти. Кондитерські вироби, який він готував сам, а також затишна атмосфера кафе подумки повертали юнаків у рідні будинки, які вони залишили, вирушивши за знаннями. Крім того, в кафе часто навідувалися панночки з місцевих пансіонів. Саме тут неодноразово спалахували перші почуття. Однак дівчат завжди супроводжували суворі гувернантки, які стежили за моральною поведінкою своїх вихованок. Їм було заборонено фліртувати та люб’язувати з молодими студентами. Це вважалося у ті роки непристойним. У такій обстановці студентам неможливо було завести навіть знайомство, не кажучи вже про те, щоб запросити дівчину на побачення чи отримати її швидкоплинний поцілунок. Або хоча б повідомити її про свої почуття. Тоді Кньозель вирішив допомогти їм і вигадав оригінальний спосіб для цього.
Він виготовив спеціальні цукерки із ніжного шоколаду, які назвав “Студентський поцілунок”. З того часу, коли юнакові хотілося привернути увагу дівчини, він передавав їй цукерку. Якщо дівчина відповідала йому симпатією, то з вдячністю її брала. Гувернантки супили брови, але закривали очі такий вид “спілкування”. А молоді дівчата та хлопці продовжували мріяти про реальні поцілунки.
Сьогодні кафе пропонує своїм відвідувачам різні солодощі, каву. Тут також знаходиться невеликий готель і маленький магазинчик, в якому завжди можна купити цукерки, на яких зображено два силуети – студента та милої панночки, готових до ніжного поцілунку.
ГАЙДЕЛЬБЕРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гайдельберзький університет імені Рупрехта і Карла (нім. Ruprecht-Karls-Universität Heidelberg) — найстаріший і один із найпрестижніших університетів на території сучасної Німеччини. Він був заснований у 1386 році і складався з чотирьох факультетів. Сьогодні у всьому світі він асоціюється із 56 лауреатами Нобелівської премії. На момент заснування він став четвертим за старшинством після болонського, празького та віденського університетів на території Священної Римської імперії та першим університетом на території сучасної Німеччини.
В останні роки завдяки своїм численним клінікам та спільній роботі з різними дослідницькими установами університет отримав визнання в галузі медицини, нейробіології та фізики, математики та інформатики, юридичних та економічних наук. Тут навчається понад 18% іноземних студентів, проте вступити сюди не так просто. Цей університет також став першим, який заснував філії за кордоном, наприклад у Єгипті, Чилі та Массачусетсі (США).
На особливу увагу заслуговують також фонди бібліотеки університету. Ще в 1934 році склад фондів перевищив мільйон томів і сьогодні складає понад 3 млн. книг і журналів, понад 480 тисяч відеозаписів, а також близько 6600 рукописів. У децентралізованих бібліотеках (з них 11 бібліотек із фондом понад 100 тис. томів) знаходяться ще три мільйони книг. Загальні збори Гайдельберзької бібліотеки складає понад шість мільйонів книг та інших носіїв інформації.
СТУДЕНТСЬКИЙ КАРЦЕР
Карцер для студентів (нім. Studentenkarzer) у Гайдельберзі використовувався раніше як в’язниця для студентів Гайдельберзького університету. Сьогодні він є частиною музею у старому університеті. Арешт зазвичай тривав від трьох днів до чотирьох тижнів, залежно від правопорушення. Студенти мали провести перші 2-3 дні лише на хлібі та воді. Потім їм було дозволено отримувати їжу ззовні та навіть відвідувати лекції під час арешту. Такі методи покарання молодих юнаків тривали до початку XX століття.
Фото – Wikipedia
Фото – Wikipedia
Відбування під вартою у карцері змушувало студентів пишатися тим, що вони були ув’язнені тут. Студенти увічнювали свої імена та залишали на стінах карцера різні зображення, наприклад, символи своїх студентських братств, на стінах карцеру. Проте збереглися далеко не все. Барвисті настінні розписи, які сьогодні можна побачити у музеї, датуються останніми десятиліттями використання карцеру.
ГРІХОВНА МАВПА
Під час війни 1689 року в Гайдельберзі був практично зруйнований Старий міст, а разом із ним і вежа, і скульптура з відомою мостовою мавпою.
Нинішня скульптура мавпи з’явилася зовсім нещодавно, у 1979 роцв. Вона є символом розпусти, гріховності, відсутності сорому, марнославства. Мавпа також тримає в руках дзеркало, яке натякає, що вона лише наше відображення, бо всі ми не без гріха. Крім того, голова мавпи порожня і кожен турист може засунути в неї свою.
Окремої уваги заслуговують також кафе та ресторани, які розташовані у старому центрі міста поміж вузеньких вуличок. Там можна не тільки втолити спрагу після прогулянки до замку, але й насолодитися видом на старовинну архітектуру.
*
Фото – Amal Frankfurt Ukraine/Tamriko Sholi
*
