Наталія Назарова провалила першу співбесіду та два місяці переконувала роботодавця дати їй шанс. Зрештою наполегливість українки принесла результат: вона підписала робочий контракт і пішла працювати саме туди, куди хотіла, – в один з найгарніших готелів Білефельда. А починалося все з того, що Наталія набралася сміливості та стала обходити заклади, які їй подобалися, з питанням “Чи потрібні вам працівники?”. Чому жінка обрала цю тактику, як на неї реагували в німецьких компаніях і що допомогло переконати роботодавця укласти контракт – читайте в матеріалі Амаль Франкфурт.
Передісторія
Весною 2022-го Наталія Назарова разом із сином виїхала з Харкова до Німеччини у пошуках прихистку від війни. Спочатку жили у знайомих, потім – у таборі для біженців, звідки їх розподілили до глухого німецького села. За деякий час Наталії вдалося знайти інше житло та перебратися до великого міста – Білефельда. Тут жінка пішла на інтеграційні курси вчити німецьку, а паралельно захопилася методиками природного омолодження й корекції осанки.
“У Харкові у мене була своя студія краси. Це моя стихія: обожнюю робити жінок ще гарнішими, і мені важливо самій мати гарний вигляд. Стрес та війна додали нових зморшок, однак довірити своє обличчя незнайомому косметологу в Німеччині я побоялася. Тому вирішила доглядати за собою сама. Дізналася про методики природного омолодження, пройшла навчання онлайн і почала регулярно виконувати вправи”, – розповідає Наталія.
Ефект від занять перевищив її очікування. Натхненна успіхом, Наталія стала знімати відеоролики з вправами для Instagram та TikTok. Так виник онлайн-клуб “Молодше за всіх!”, в якому жінка проводить групові заняття у реальному часі. Для Наталії це вже не хобі, а повноцінна робота: нещодавно вона зареєструвала власну справу – Gewerbe. Щоб підстрахуватися, вирішила підшукати ще й підробіток. “Мініджоб – це невеликий дохід, зате стабільний. До того ж, це можливість бути у німецькомовному середовищі, практикувати та покращувати свою німецьку”, – пояснює жінка.
Пропозиції джобцентру
Наталія думала влаштуватися продавчинею до магазину косметики, щоб займатися тим, що їй до вподоби. Однак у джобцентрі запропонували інші вакансії: пакувальниці булочок та адміністраторки у готелі. “За освітою я менеджерка у соціально-культурній сфері. Сюди входять готелі, ресторани, кінотеатри і таке інше. Я п’ять років працювала в одному з бізнес-готелів Харкова, тож досвід маю. Однак у Німеччині у мене навіть думки такої не було – шукати роботу в готельній сфері, бо моя німецька надто слабка. Хоч я і отримала сертифікат В1, володію мовою невпевнено. Втім після пропозиції джобцентру я загорілася ідеєю про готель“, – згадує Наталія.
Жінка відіслала резюме на обидві вакансії, але відповіді не отримала. Також пішла на консультацію до посередницької фірми, що займається працевлаштуванням. “Я пояснила, що хочу роботу в магазині або готелі, та мені сказали: “Це складно, у нас таких вакансій немає”. Тоді я вирішила, що буду шукати сама“, – розповідає Наталія.
“Було дуже соромно”
Жінка обрала в Білефельді чотири готелі та виділила день, щоб обійти їх і порозпитувати про вільні вакансії. “Я подумала: раптом мене побачать і зрозуміють, що я дуже зацікавлена в роботі, та запропонують щось? Я ж і сама була роботодавицею в Харкові. Якби в мою студію краси так прийшла людина, я би оцінила її вмотивованість. Одразу бачиш – хто перед тобою, з яким настроєм. Не уявляю, як у Німеччині обирають працівників серед сотень резюме! Можна ж що завгодно написати, а коли бачиш людину наживо, легше скласти враження. Тому я подумала, що це може спрацювати”, – зазначає Наталія.
Щоб реалізувати цей план, довелося набратися сміливості, каже жінка: “Мені було дуже соромно підходити до незнайомих людей і просити роботу. Це неймовірний вихід із зони комфорту!”.
У першому ж готелі Наталію спіткала невдача. “На рецепції була вкрай непривітна жінка. Вона одразу заявила: “Тут так роботу не шукають!“. А коли я запитала, як зв’язатися з менеджером, куди надіслати резюме, отримала грубу відповідь. Я дуже засмутилася”, – зізнається Наталія. Та вона не стала здаватися і зробила ще одну спробу. У другому готелі справа пішла краще: з’ясувалося, що на рецепції вакансій немає, натомість потрібні співробітники для обслуговування конференц-залів. Наталії запропонували в цей же день пройти співбесіду.
“Це був шок!”
Спілкування з менеджером, що відповідає у готелі за ресторан і конференц-зали, завершилося фіаско. На заваді став мовний бар’єр, розповідає Наталія: “Менеджер говорив надзвичайно швидко, я розуміла лише окремі слова. Для мене це був шок! Виявилося, що я не була готова до співбесіди. Змогла лише трохи розповісти про себе, свій досвід. Мені пояснили, що мого рівня німецької недостатньо: готель чотиризірковий, а раптом я не зрозумію гостя?”.
Наприкінці бесіди менеджер сказав Наталії, щоб вона все ж надіслала своє резюме. Жінка так і зробила. Не отримавши протягом двох тижнів відповіді, вона написала знову – і попросила дати їй шанс. Невдовзі менеджер запропонував Наталії прийти на пробний робочий день. Визначення дати та бюрократичні моменти забрали певний час, і 8 червня жінка вперше спробувала попрацювати у конференц-залі. “Пробний день пройшов добре. Я дуже старалася, і у мене все виходило, допоміг попередній досвід. Співробітниця, яка мене координувала, залишилася задоволеною. Але рішення про те, чи брати мене на роботу, мав ухвалити менеджер”, – згадує Наталія.
Менеджер на зв’язок так і не вийшов – жінка написала йому сама. Той у відповідь надіслав документи для заповнення. Ще кілька тижнів переписок та узгоджень – і Наталія нарешті підписала робочий контракт. “Я хочу підкреслити, що важливо самій проявляти ініціативу: писати, нагадувати про себе, добиватися відповіді. Якби я цього не робила, то, напевно, досі була би без цієї роботи”, – наголошує жінка.
“Мені подобається”
Зараз Наталія Назарова має улюблену власну справу та підробіток, який їй до душі. Більшу частину часу жінка приділяє своєму клубу “Молодше за всіх!”: проводить онлайн-заняття, знімає та монтує відеоролики для соцмереж. А два рази на тиждень працює в готелі. “Мені дуже подобається ця робота. Подобається сам готель, атмосфера у ньому, люди, мої колеги. Звісно, бувають і стресові моменти, але здебільшого мені все вдається”, – ділиться враженнями жінка.
В її обов’язки входить обслуговування конференц-залів: підготовка приміщення для бізнес-зустрічей, проведення кава-брейків, комунікація з клієнтами. Щоб підтягнути свою німецьку, Наталія займається онлайн з репетитором. “Найголовніше – щоб я розуміла гостей, а вони зазвичай ставлять прості питання. Наприклад, де можна палити, де туалет, чи є безлактозне молоко і тому подібне. Із цим проблем немає. А ось своїх колег я поки погано розумію, особливо коли вони щось швидко розповідають. Однак нам вдається порозумітися, та й з німецькою у мене потроху стає краще”, – розповідає жінка.
Наталія каже: її життєва стратегія – займатися тим, що цікаво та що подобається. І не боятися боротися за це, де би ти не була – у рідному Харкові чи в німецькому Білефельді.
Про те, як Наталія Назарова заснувала свій онлайн-клуб, ми писали в матеріалі до Міжнародного жіночого дня.
Всі фото – особистий архів Наталії Назарової
