Армін Папперґер, гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall, заявив, що не вважає українські дрони технологічно інноваційними. Ба більше, їхніх виробників назвав “українськими домогосподарками”.
“Це просто гра з Lego”
Гучні – і досить образливі для українського мілітарного виробництва – слова пролунали у розмові з журналістом Саймоном Шустером для The Atlantic на одному із заводів Rheinmetall. Шустер запитав Папперґера про українські дрони, які активно використовують для знищення важкої бронетехніки – ключового сегмента бізнесу Rheinmetall.
“Це просто гра з Lego. Яка тут інновація з боку України? У них немає якогось технологічного прориву. Вони створюють інновації за допомогою своїх маленьких безпілотників, і кажуть: “Вау!” – і це чудово. Ну й гаразд. Але це не технологія Lockheed Martin, General Dynamics чи Rheinmetall”, – почув він скепсис у відповідь.
Коли ж журналіст зауважив, що Україна нині виробляє більше дронів, ніж будь-яка інша демократична країна, і поцікавився, як це може вплинути на бізнес Rheinmetall, Папперґер відреагував ще більш різко і зневажливо.
“Це українські домогосподарки. У них на кухні є 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація”, – висловився він про українські компанії Fire Point та Skyfall. Крім того, Папперґер заявив, що Україна навряд чи зможе постачати свої дрони країнам НАТО, оскільки для цього потрібні ліцензії Альянсу. А отримати їх буде складно через бюрократичні процедури та позицію західних регуляторів.
В Україні – здивовані, у Rheinmetall – перепрошують
Слова Папперґера, звісно, викликали обурення в Україні – на межі з іронією. В соцмережах з’явилися хештеги #LEGODrones та #MadeByHousewives. Автор статті, журналіст Саймон Шустер, згодом опублікував реакцію виробника дронів Skyfall:
“Якщо для знищення танків та артилерії достатньо дрона, зробленого українськими “домогосподарками”, то, схоже, офіційно розпочалась ера “домогосподарок”.
Український дрон P1-Sun/Skyfall
Водночас позаштатний радник президента України зі стратегічних питань Олександр Камишин зауважив, що ці дрони з Lego “вже знищили понад 11 тис. російських танків”. Він також додав, що на військових заводах часно нарівні з чоловіками працюють і жінки: “Вони чудові домогосподарки, але мусять важко працювати на військових заводах. Вони заслуговують на повагу, Rheinmetall”.
Найбільш різко відреагував на слова Папперґера президент України Володимир Зеленський: “Якщо кожна домогосподарка України дійсно може виробляти дрони, тоді кожна домогосподарка України може бути гендиректором Rheinmetall. І я вітаю з цим високим рівнем наш оборонно-промисловий комплекс”.
Зрештою, у Rheinmetall перепросили за слова свого керівника. У компанії заявляють, що глибоко поважають величезні зусилля українського народу щодо захисту від російського нападу.
“Кожна жінка і кожен чоловік роблять неоціненний внесок. Особлива заслуга України в тому, що вона веде боротьбу з високою ефективністю навіть за обмежених ресурсів. Інноваційна сила та бойовий дух українського народу надихають нас. Ми вдячні за можливість надати підтримку, використовуючи наявні ресурси”.
Протиставлення “епохи дронів” важкій техніці
Справедливості заради, варто відзначити: стаття Саймона Шустера сфокусована на запитанні – чи не зробили українські безпілотники застарілими артилерію та бронетехніку? Журналіст також наголошує, що саме українські дрони, вартістю кілька сотень доларів, можуть перетворити на металобрухт важку техніку, вартістю мільйони.
І це сьогодні серйозний виклик для великих європейських військових конгломерацій – зокрема Rheinmetall. Ймовірно, саме це протиставлення у розмові і роздратувало Папперґера. Зрештою, для нього зброя – це бізнес, у якому нині він конкурує з “українськими домогосподарками”. Не надто приємно, коли тобі в обличчя говорять, що високотехнологічну та високовартісну справу твого життя “поклали” люди з 3D-принтерами, а тобі натякають на застарілість і невідповідність реаліям сьогодення.
Особливо зараз, коли зацікавленість до українських дронів зросла після початку війни на Близькому Сході. Україна – єдина країна у світі, яка має реальний досвід протидії іранським “Шахедам”. Звісно, партнери і далі можуть намагатися збивати дешеві дрони ракетами вартістю у кілька мільйонів. Але цілком логічно, що нині українськими перехоплювачами – навіть якщо вони, за словами Папперґера, є лише результатом “гри з Lego” – вже цікавляться понад 10 країн Перської затоки.
