Новий міністр-президент Саксонії-Ангальт Свен Шульце виступає за посилення зобов’язання одержувачів громадянських виплат (Bürgergeld) виконувати громадські роботи. Про те, що державна підтримка має залежати від надання певних “послуг” країні у відповідь він заявив у інтерв’ю Bild am Sonntag.
“Я вважаю, що ми повинні перш за все поговорити про тих, хто міг би працювати, але не ходить на роботу”, – цитує видання повілитка від ХДС. Зокрема, новий земельний глава уряду навів такі громадські роботи як волонтерство, прибирання снігу чи листя. “Чому здорові люди, які сидять вдома та наразі безробітні, не можуть виконувати ці завдання?”
Саксонія-Ангальт як приклад для усієї країни
Шульце наполягає: це нормально, якщо держава, яка виплачує Bürgergeld, очікує отримати щось натомість. Водночас на зауваження журналіста про те, що Основний закон (конституція) Німеччини зазначає, що нікого не можна примушувати до виконання певної роботи, політик відповів: “Закон це дозволяє”.
Подібний проєкт вже раніше запускали у Саксонії-Ангальт за схемою “робота за євро”, проте його не продовжили через зміни у федеральному уряді. Також подібна програма нібито працює у Тюрінгії.
Водночас, за словами політика, ті, хто відмовляється від такої “моделі” співпраці з державою, мають зіткнутися з наслідками. В першу чергу, фінансовими, тобто скороченням допомоги. За словами Шульце, він розуміє суперечливість проблеми, але це “зрештою, питання соціальної справедливості”. Та обіцяє на прикладі його землі продемонструвати, що трудове зобов’язання модливе.
“Якщо ви цього хочете, ви можете цього досягти. Якщо ви цього не хочете, ви вигадуєте виправдання, як і Федеральне міністерство праці”, – заявляє Шульце.
Фото – Minister Sven Schulze/facebook
У Берліні навіть не налаштовані на дискусію
Раніше Федеральне міністерство праці скептично поставилося до пропозиції Шульце. За словами речника міністерства, мовляв, це лише додаткові гроші з бюджету. Створення некомерційних робочих місць передбачатиме високі витрати та значні адміністративні зусилля – наприклад, бо хтось має цим займатися та контролювати. Тож головною метою має бути забезпечення одержувачів виплат постійною роботою, а не примус до громадських.
В інтерв’ю MDR Шульце пояснив, що він вже був здивований, коли держава використала власну бюрократію як аргумент. Він уточнив, що говорить не про 35-річну матір-одиначку з двома дітьми, яка частково працює та отримує допомогу. “Швидше йдеться про 22-річного молодого чоловіка, який воліє залишатися в ліжку вранці та каже: “Держава вже платить мені достатньо, щоб прожити, навіщо мені ходити на роботу?”. Саме на тих, хто міг би працювати, але воліє цього не робити, Шульце і пропонує тиснути.
Лідер парламентської групи Лівої партії Саксонії-Ангальт Єва фон Ангерн також гостро проїхалася по заявах Шульце, назвавши їх неконструктивними “Громадська робота не захищає від бідності в старості, вона витісняє найманих працівників і зрештою є не чим іншим, як примусовою працею”.
Чи є ініціатива життєздатною
Експерт з конституційного права Фолькер Беме-Несслер вважає це досить нереалістичним сценарієм. В першу чергу, бо такий обов’язок щодо роботи не можна просто нав’язати – це порушує Основний закон та Європейську конвенцію з прав людини.
Bürgergeld – це благо держави загального добробуту для забезпечення гідного існування. Тож, за словами експерта, жодні фундаментальні обов’язки щодо роботи несумісні з цим. Утім, звісно, є виключення – зміна Основного закону.
Скільки коштують Німеччині отримувачі Bürgergeld
Згідно з даними федерального бюджету, на минулий 2025 рік на виплати Bürgergeld закладали €29,6 млрд. Утім, є ще одна стаття видатків – “адміністративні витрати”. На них минулого року федеральний уряд та місцеві органи влади витратили €7,97 млрд. Тобто лише “адміністрування” одного отримувача виплат коштує €2 046 – і це рекордна сума.
У бюджет 2026 року заклали менші цифри – що на власне виплати, що на адміністрування. Чи є вони реалістичними, покаже лише час – зрештою, останніми роками усі ці суми лише зростали.
