90 років тому у Німеччині сталася подія, що дала початок міфу про винайдення нацистами автомагістралей. 19 травня 1935-го Адольф Гітлер приїхав до Франкфурта-на-Майні, де з великою помпою відкрив нібито перший у країні автобан. Будівництво швидкісних трас стало одним із ключових елементів нацистської пропаганди. Навіщо Гітлер привласнив собі чужий винахід і який автобан насправді був першим – розповідаємо в нашому огляді.
Дороги як елемент пропаганди
У Німеччині і досі живий міф про те, що еру автомагістралей у країні започаткували нацисти на чолі з Гітлером. Цьому посприяла масштабна пропагандистська кампанія, яку розгорнув диктатор зі своїми поплічниками. Прийшовши до влади у 1933-му, вони оголосили одним зі своїх пріоритетів будівництво швидкісних доріг. І навіть вигадали відповідну назву – райхсавтобани, або “дороги фюрера”. Ці магістралі стали символом модернізації Німеччини, уособленням технічного прогресу та могутності режиму. Водночас вони були потужним інструментом пропаганди. Будівництво доріг подавалося як засіб подолання безробіття та відродження країни.
Нацисти буквально створили з цього шоу, за яким спостерігала вся країна. Влаштовувалися пафосні церемонії закладання автобанів, розповсюджувалися плакати і листівки, знімалися фільми. 23 вересня 1933 року Гітлер урочисто відкрив будівництво магістралі від Франкфурта-на-Майні до Гайдельберга через Дармштадт. Диктатор особисто узяв до рук лопату і зробив символічний “перший удар”. Півтора роки потому лідер нацистів знову приїхав до Франкфурта – вже на відкриття готової ділянки дороги до Дармштадта. Саме її оголосили першим автобаном.
Гітлер під час першого символічного удару лопатою. 23 вересня 1933 року, райхсавтобан на ділянці Франкфурт-на-Майні – Дармштадт. Фото – Bundesarchiv, 183-R27373 / CC-BY-SA 3.0
Привласнена ідея
Насправді нацисти скористалися розробками, які вже були до них. За однією з версій, справжнім винахідником німецьких автобанів був франкфуртський промисловець Вільгельм Гоф (Wilhelm Hof). З 1926 року він просував ідею автодоріг без перехресть. Навесні 1933 року Гоф розповів про свої плани Адольфу Гітлеру, і той привласнив цю ідею собі.
Ба більше: першу автомобільну дорогу в Німеччині відкрили ще до приходу націонал-соціалістів до влади. Це сталося влітку 1932-го. Йдеться про частину нинішньої траси A555 між Бонном і Кьольном. Ця дорога мала всі ознаки сучасного автобану: була чотирисмуговою, без перехресть і призначалася виключно для автомобільного руху. Збудували її за ініціативи тодішнього мера Кьольна Конрада Аденауера. Нацисти навмисно понизили статус цієї магістралі до звичайної дороги, аби мати змогу стверджувати, що саме вони збудували перший автобан.
Будівництво райхсавтобану під Берліном, квітень 1936 року. Фото – Bundesarchiv, B 145 Bild-P020673 / CC-BY-SA 3.0, CC BY-SA 3.0
А перша у світі автомагістраль з’явилася в Італії. Дорогу з поетичною назвою “Автострада озер” (Autostrada dei Laghi) відкрили у вересні 1924 року. Вона з’єднувала Мілан і Варезе.
Нацистський автобан в окупованій Україні
Ще до війни та особливо під час Другої Світової нацисти використовували для будівництва доріг примусову працю. До робіт, зокрема, залучали й українців. А в самій Україні, окупованій гітлерівськими військами, Третій Райх збудував так звану Durchgangsstraße IV, відому як “дорога СС” (Straße der SS). Ця магістраль мала з’єднати Берлін із Кавказом через загарбані нацистами території. Траса проходила через Львів, Тернопіль, Вінницю, Дніпро (тоді Дніпропетровськ), Донецьк (тоді Сталіно) і Ростов-на-Дону. Ця дорога мала стратегічне значення для постачання німецьких військ на Східному фронті.
Частково Durchgangsstraße IV зберіглася і до наших днів – вона була інтегрована в сучасну дорожню мережу України. Деякі ділянки “дороги СС” відповідають сучасним автошляхам М12 та М04, які з’єднують Львів, Київ і Донецьк. За оцінкою історика, соціолога та автора книги “Німеччина як країна автобанів” Конрада Кунце, в окупованій Україні нацисти довели до смерті 150 тис. людей, яких змушували будувати дороги.
