Liebieghaus – це чарівна вілла-музей на березі Майну. У будівлі в стилі неоренесанс зібрані безцінні скарби: витвори мистецтва, що репрезентують понад 5 тис. років історії скульптури. Від єгипетських саркофагів і мармурових статуй античних богів до дерев’яних фігур Діви Марії та барокових барельєфів зі слонової кістки. Зараз ці скульптури – не просто експонати, а ще й тло для робіт культової німецької мисткині Ізи Ґенцкен. Як стародавні статуї поєднуються з сучасними інсталяціями зі “сміття”, дивіться у нашому фоторепортажі.
Приватна вілла стала музеєм
Вілла Liebieghaus – єдиний у Німеччині музей такого масштабу й формату, де представлені виключно скульптури. У колекції закладу понад три тисячі витворів різних епох: від давнього Єгипту до неокласицизму. Вілла носить ім’я свого першого власника барона фон Лібіга. Текстильний магнат з Богемії збудував її у 1890-х роках, а в заповіті дозволив місту Франкфурту дешево викупити будівлю – за умови, що в ній завжди буде публічний художній музей. Liebieghaus увійшов до складу музею Städel, у 1909-му в приміщенні вілли офіційно відкрили музей скульптур.
Колекція барона фон Лібіга налічувала близько 350 робіт. За понад сто років діяльності музею вона збільшилася майже вдесятеро та нині вважається однією з найвизначніших у світі. До неї увійшли шедеври єгипетської, грецької та римської античності, Середньовіччя, Ренесансу, маньєризму, бароко, рококо, неокласицизму та Східної Азії. Найбільшим надбанням в історії Liebieghaus стала колекція скульптур зі слонової кістки, яку в 2019-му передав музею німецький колекціонер Рейнер Вінклер.
Загальна виставкова площа вілли складає 1,6 тис. квадратних метрів. Статуї, барельєфи, бюсти й фігури розміщені в численних залах і кімнатах будівлі – так званих студіолі, які заслуговують на окрему увагу.
Isa Genzken meets Liebieghaus
З березня цього року колекцію стародавніх і класичних скульптур “розбавили” провокативні роботи сучасної мисткині Ізи Ґенцкен. 77-річна художниця з Берліна має світове ім’я та імідж експериментаторки. Замість мармуру або бронзи вона працює з матеріалами, які цілком можуть здатися сміттям: вирізки з журналів і газет, м’які іграшки, пакети, одяг, пластик, скло, предмети побуту тощо. Її інсталяції, створені з тривіальних речей, спантеличують – але водночас викликають бажання розгадати цей мистецький ребус.
Дивакуваті роботи Ізи Ґенцкен вражаюче контрастують зі скульптурами Liebieghaus – і це лише посилює ефект. Ось ти розглядаєш античний барельєф, а наступної миті впираєшся поглядом у бюст Нефертіті з сонцезахисними окулярами або скульптуру хлопчика з плеєром. Або виявляєш серед класичних статуй групу недолуго вбраних манекенів, облитих фарбою. Інсталяції Ізи Ґенцкен – це дотепна критика масової культури та споживацтва, ставлення під сумнів традиційних уявлень про мистецтво.
Загалом на виставці у Liebieghaus представлені 18 робіт мисткині, що були створені у різні часи. Одну з них можна побачити, навіть не заходячи до музею. 8-метрова рожева троянда, яку Іза Ґенцкен виготовила з алюмінію та сталі, стоїть у саду перед віллою та незмінно притягує погляди перехожих. Скульптура так і називається – Pink Rose. Гігантська троянда є частиною серії монументальних квітів і раніше експонувалася у Нью-Йорку, Токіо та Берліні. У Франкфурті-на-Майні її та інші роботи Ізи Ґенцкен можна побачити до 31 серпня – саме до цієї дати триватиме виставка. Музей пропонує також екскурсії, сімейні програми та спеціальні події, вартість квитків – від € 10.
Liebieghaus Café
Окрім вражаючої колекції скульптур і гарної архітектури вілла має ще й прекрасний сад. Він відкритий для публіки і, по суті, є частиною експозиції. Тут можна помилуватися природою та мистецькими об’єктами просто неба. А у внутрішньому дворику музею працює затишне літнє кафе, в якому подають фірмову каву, домашню випічку, салати та сандвічі. Тут панує особлива атмосфера, буяє зелень і гучно співають птахи, що живуть у саду. Це місце – must-visit у Франкфурті.
Всі фото – Вікторія Черникова-Берездецька/Амаль Франкфурт
