Чи задоволені діти з України своїм життям у Німеччині, як почуваються в школі та чи хочуть тут залишитися? Федеральний інститут демографічних досліджень (Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung, BiB) опитав українських школярів щодо їхньої життєвої ситуації. З’ясувалося, що діти вже здебільшого добре розмовляють німецькою, однак досі не відчувають себе частиною шкільного ком’юніті. Розповідаємо про результати дослідження.
Мовний прогрес
Учасниками опитування стали школярі 11-17 років. Приблизно третина з них після прибуття до Німеччини навчалася у спеціальних класах для біженців. Утім на момент дослідження таких було лише 6%, решта наразі відвідує звичайні уроки. Вочевидь, цьому посприяло вивчення мови. У 2022-му понад 92% українських учнів зовсім не володіли німецькою, а влітку 2024-го вже понад половина (51%) школярів добре або дуже добре говорили німецькою. Ще 35% оцінювали свої знання як “не добре, але й не погано”.
Зв’язок зі школою
Дослідники наголошують: відчуття приналежності до школи – важливий етап інтеграції в Німеччині. “Учні, які відчувають, що їх приймають і підтримують у школі, демонструють більшу мотивацію до навчання і вищу впевненість у собі”, – пояснює професорка К. Катаріна Шпіс, яка є співавторкою дослідження та директоркою BiB.
Фото ілюстративне – Taylor Flowe/Unsplash
Однак більшість опитаних українських учнів досі мають відносно низьке відчуття приналежності до своєї школи. Для порівняння: у підлітків з Сирії чи Афганістану вже приблизно через два роки після прибуття до Німеччини цей показник був вище середнього рівня. “Отже, багатьом школам поки не вдалося інтегрувати новоприбулих дітей і підлітків з України в шкільне життя так, щоб більшість із них почувалася комфортно та могла налагодити гарні соціальні контакти“, – зазначає Шпіс.
Найслабкіший зв’язок зі школою демонструють старші учні. Натомість діти, які планують залишитися в Німеччині надовго, мають сильніше відчуття приналежності до школи. Це також стосується тих, хто вже значно покращив свої знання німецької.
Діти більше задоволені життям, ніж їхні батьки
За шкалою від 0 (дуже незадоволений) до 10 (дуже задоволений) середній показник задоволеності українських школярів своїм життям дорівнює 7 і вище. Водночас 27% дітей заявили про низький рівень задоволеності (6 або нижче). Це переважно старшокласники, а також ті, хто планує повернутися в Україну та чиї близькі друзі залишилися на батьківщині.
Фото ілюстративне – Element5 Digital on Unsplash
Загалом діти та підлітки демонструють вищий рівень задоволеності життям, ніж дорослі. Цьому сприяє відвідування позашкільних заходів, наявність друзів у Німеччині та гарне володіння мовою. Крім того, діти більше задоволені життям, якщо проживають у Німеччині разом із обома батьками.
Третина хоче залишитися
Опитування показало: понад третина українських школярів хоче залишитися в Німеччині назавжди. Майже стільки ж поки не визначилися. 12% дітей хочуть побути в ФРН ще кілька років, 18% – щонайменше до закінчення війни.
Ситуація серед опитаних батьків відрізняється: близько 20% ще не ухвалили рішення, тоді як 50% хочуть залишитися в Німеччині назавжди. “Якщо рівень невизначеності щодо майбутнього у дітей вищий, ніж у батьків, це ускладнює їхню життєву ситуацію та процес “прибуття” у Німеччину”, – зазначає співавторка дослідження Людовіка Гамбаро.
Про опитування
Дослідження базується на четвертій хвилі “BiB/FReDA-опитування: Біженці з України”, в межах якого між березнем і червнем 2024 року було опитано майже три тисячі дорослих українців. У цій хвилі вперше були опитані й їхні діти. Додаткова вибірка з майже 500 неповнолітніх, які прибули до Німеччини разом із батьками в перші чотири місяці після початку війни, складається приблизно порівну з дівчат і хлопців віком від 11 до 17 років. 71% опитаних відповідали на питання онлайн, переважно українською мовою. Автори дослідження нагадують: серед понад мільйона українців, які з лютого 2022 року знайшли прихисток у Німеччині, близько 357 тисяч – неповнолітні.
