Кросівки, гумові чоботи, туфлі та капці просто на сходовому майданчику. В Україні такого майже не побачиш, а в Німеччині, здається, це звична справа. Чимало мешканців багатоповерхових будинків залишають свої черевики на килимку перед квартирою, а дехто навіть встановлює полиці або шафки для взуття. Як регулює це питання німецьке законодавство? Чи можна зберігати взуття перед дверима квартири?
Культурний шок
“Коли я вперше це побачила, то дуже здивувалася“, – розповідає Ганна Ш. про сусідське взуття у своєму під’їзді. На початку повномасштабного російського вторгнення жінка разом із донькою виїхала з Києва до Німеччини. Близько року вони жили у передмісті Франкфурта-на-Майні у готелі, в якому розміщували українських біженців. Згодом Ганна переїхала до орендованої квартири – тоді й зіткнулася з тим, що деякі жильці лишають черевики за межами своєї оселі.
“Особливо мене вразила взуттєва полиця перед однією з квартир. Коли ми тільки тут оселилися, поличка була маленька, десь на дві пари чобіт. А нещодавно сусіди встановили більшу. Коли до них приходять гості, то також роззуваються на килимку перед квартирою. І це вже створює незручності: мені доводиться переступати через взуття, щоб дістатися свого помешкання“, – зазначає жінка.
Одвічний спір
Дехто лишає черевики перед квартирою, щоб зекономити житловий простір. Інші чинять так із міркувань гігієни, щоб разом із вуличним взуттям не заносити бруд до оселі. Однак подібне раціоналізаторство не всім до смаку: у Німеччині “взуттєве питання“ є причиною численних сусідських спорів і навіть судових розглядів. Щоправда, судді в цьому питанні також не мають єдності. Наприклад, у 2017 році суд Копеніка (район Берліна) заборонив розміщувати полицю для взуття перед дверима квартири. А чотирма роками раніше у місті Херне (Північний Рейн-Вестфалія) суд, навпаки, ухвалив рішення на користь встановлення взуттєвої полиці.
Неписані правила
Справа в тому, що на законодавчому рівні це питання не врегульоване. Закон про оренду житла не містить конкретних норм, тому порядок користування спільним майном, зокрема сходами й коридорами, визначає орендодавець. Зазвичай це прописано у правилах внутрішнього розпорядку (Hausordnung) або в договорі оренди (Mietvertrag). У більшості випадків залишати черевики перед квартирою та встановлювати взуттєві полиці заборонено.
Утім існують ситуації, коли орендодавці не настільки категоричні. Наприклад, якщо на вулиці йде дощ або сніг, тоді мокре взуття можна тимчасово залишити на килимку перед вхідними дверима, щоб воно висохло. Це підтверджує і судова практика. “Основний зміст багатьох рішень полягає в тому, що цілком допустимо ненадовго залишати взуття у під’їзді у випадку відвідувачів або через погодні умови. І чимало орендодавців також терпимо ставляться до цього, якщо взуття залишається в спільному коридорі лише на короткий час“, – зазначає юрист Мурат Кілінк (Murat Kilinc) у коментарі для фахового порталу Mietrecht.
Пожежна безпека
Ключовий аргумент на користь заборони взуття на сходових майданчиках – безпека мешканців будинку. Адже спільні коридори та сходи є шляхами евакуації й порятунку. Вони мають залишатися вільними, щоб у випадку надзвичайної ситуації пожежники, рятувальники або парамедики могли безперешкодно надати допомогу людям. До того ж, будь-які предмети у під’їзді, зокрема й взуття, збільшують пожежне навантаження та можуть пришвидшити поширення вогню.
У різних федеральних землях протипожежні норми можуть відрізнятися. Якщо у документі не згадуються конкретно взуття та полиці, це не означає, що їх можна ставити перед квартирою. Юрист пояснює: “Якщо норми землі забороняють якісь предмети, це стосується і взуття на сходових майданчиках – неважливо, на верхньому чи на першому поверсі. Взуття в під’їзді загалом заборонено“.
Існують також будівельні норми, які регулюють ширину шляхів евакуації в будинках. Зазвичай застосовуються такі параметри: щонайменше 80 см на сходах і мінімум 100 см на сходових майданчиках. Якщо взуття або полиця звужує цей простір, це підвищує ризики у надзвичайних ситуаціях.
Попередження
Зберігання речей у під’їзді всупереч договору оренди або правилам будинку – це привід для орендодавця надіслати порушникам попереджувальний лист. Якщо попереджень багато та вони обґрунтовані, це може призвести зокрема й до розірвання договору оренди. “Я не у захваті від сусідської полички з взуттям, однак писати скарги, звертатися до Hausverwaltung я не готова. Не думаю, що це реально щось змінить. Та й хочеться мати добросусідські відносини з усіма жильцями. Робити зауваження сусідам теж не наважуюся – інша мова, інша культура, для мене це непросто“, – зазначає Ганна Ш.
Всі фото – Вікторія Черникова-Берездецька/Амаль Франкфурт
