November 15, 2024

Наступний канцлер ФРН: основні партії майже визначилися з кандидатами 

Дострокові парламентські вибори в Німеччині відбудуться вже 23 лютого 2025 року. Про цю дату зрештою домовилися лідери партій колишньої коаліції і головної опозиційної сили – ХДС/ХСС. 

Вибори у лютому – компроміс між бажанням опозиції провести вибори одразу після зимових свят і прагненням чинного канцлера “дотягнути” до березня. Часу залишилося зовсім мало – і передвиборчі перегони вже стартували. Розповідаємо про основних кандидатів та їхню позицію щодо України. 

Фото – Bundesregierung/Guido Bergmann

Олаф Шольц (СДП)

Найімовірніше, соціал-демократи знову підуть на вибори, очолювані Олафом Шольцем. Намір висувати свою кандидатуру на посаду канцлера політик підтвердив журналістам ще влітку. 

“Ми всі сповнені рішучості взяти участь у наступній парламентській виборчій кампанії разом і перемогти”, — сказав Шольц, згадавши свою Соціал-демократичну партію. Та наголосив, що балотуватиметься, щоб “знову стати канцлером”.

Уряд Німеччини Олаф Шольц очолює з грудня 2021 року. Позиція чинного канцлера щодо України зрозуміла: ФРН прийняла найбільше українських біженців, систематично надає фінансову та військову допомогу. Але – обережно. 

“Незмінною залишається необхідність того, щоб ми зробили все для допомоги Україні. Але при цьому треба зробити все, щоб ця війна не зазнала ескалації надалі, а ми не стали учасниками війни”, – вкотре днями наголосив Шольц під час виступу у Бундестазі. А ще – що його позиція щодо передачі далекобійних ракет залишається незмінною. “Я проти того, щоб зброя, яку ми постачаємо, била вглиб російської території. І я не зміню своєї позиції щодо постачання крилатих ракет”. 

* У соціал-демократів є ще одна потенційна кандидатура, з якою вони можуть піти на вибори – чинний очільник Міноборони Борис Пісторіус. Він – єдиний політик з правлячої коаліції з позитивним рейтингом, якого також підтримують виборці. 

Низка очільників регіональних осередків партії закликає висувати у канцлери саме Пісторіуса як єдиний шанс обійти ХДС/ХСС. Утім поки політсила не відмовляється від своїх намірів йти на вибори з, як його називають у німецькій пресі, “кульгавою качкою” Шольцем. 

Фото – Tobias Koch

Фрідріх Мерц (ХДС/ХСС) 

Натомість консерватори у своєму виборі кандидата єдині – на перегони вони йдуть із Фрідріхом Мерцем. Висунення Мерца підтримав, зокрема, голова баварської партії ХСС Маркус Зедер, якого ще минулого року називали ймовірним кандидатом від опозиції.

Мерцу – 68, він стане найстаршим кандидатом на посаду канцлера Німеччини за останні 50 років. До 2002 року він очолював у Бундестазі фракцію ХДС/ХСС, однак його “посунула” Ангела Меркель. У 2009-му Мерц взагалі покинув політику і зробив успішну бізнесову кар’єру – але повернувся як голова опозиції у 2021-му. 

Політологи відзначають: із Мерцем німецькі консерватори суттєво змінили курс і все жорсткіше протиставляють себе центристам з табору Шольца. У разі обрання канцлером, Мерц обіцяє розробити і втілити у життя оновлену концепцію соціальної ринкової економіки. 

З ним ХДС стає все менш ліберальною. Особливо коли йдеться про мігрантів – і надто про мігрантів з ісламських країн. У своїй нинішній програмі партія виступає за посилення правил щодо надання притулку та міграційної політики загалом. 

Мерц виступає за поступове повернення обов’язкової військової служби у Німеччині та є прибічником України. Він був одним із перших німецьких політиків, які відвідали Київ після початку російського повномасштабного вторгнення і весь цей час постійно критикує уряд за занадто мляву й недостатню підтримку Берліном України. Так, Мерц – за надання Україні далекобійних ракет Taurus, а також за ультиматум Кремлю. 

Але ось щодо українців у ФРН він менш лояльний, ніж керівна коаліція. Зокрема на початку цього року Мерц закликав до жорсткішого підходу щодо працевлаштування українських біженців у ФРН. Також він не прихильник того, що українці, на відміну від інших біженців, отримують так звані “гроші для громадян”. 

Фото – Photothek Media Lab

Роберт Габек (Зелені) 

Про свою готовність вести “зелених” на вибори вже оголосив і чинний віцеканцлер ФРН Роберт Габек, він також запропонував свою кандидатуру на посаду канцлера.

“Я балотуюся як кандидат від Зелених”, – заявив він у відео, опублікованому в соціальних мережах ще у п’ятницю, 8 листопада. “Я готовий запропонувати свій досвід, свою силу і свою відповідальність. Якщо хочете, і як канцлер”. 

Ймовірно, так і буде – міністерка закордонних справ Анналена Бербок, яка очолювала партійний список на виборах 2021 року, ще минулого літа публічно відмовилась знову виставляти свою кандидатуру. 

Габек є симпатиком України, він неодноразово наголошував, що зобов’язання Німеччини перед Києвом “діють без усіляких “якщо” і “але”. На запитання, чи піде ФРН назустріч, якщо США припинять підтримку України (наприклад, із обранням президентом Дональда Трампа) влітку Габек відповів: “Так. Тоді ми не залишимо Україну наодинці”. 

Утім політологи визнають: навряд він є серйозним конкурентом Мерцу із Шольцем, які годинами можуть дискутувати зі стосами паперів і графіків у руках. 

Фото – AfD Bundestag

Аліс Вайдель (АдН) 

Цього разу “Альтернатива для Німеччини”, ймовірно, вперше висуне власну кандидатуру на посаду канцлера – і певно, нею стане співголова правопопулістів Аліс Вайдель. За опитуваннями, нині вона має такий самий особистий рейтинг, як і Олаф Шольц – їй симпатизують 19% німців. 

Рейтинги самих правопопулістів приблизно на тому ж рівні – 20% (і вони випереджають соціал-демократів Шольца). Утім всі інші партії, присутні нині у Бундестазі, заявляють про категоричну відмову від співпраці з АдН. Тож шанси Вайдель на перемогу – ніякі. 

На щастя для України. Адже політсила виступає за “стратегічне партнерство” з Росією та скасування постачання будь-якої зброї Києву. 

* А ось лівопопулісти, найімовірніше, від участі у перегонах за місце канцлера утримаються. Так, лідерка однойменного “Союзу Сари Ваґенкнехт” днями пожартувала, що якщо кожен головний кандидат від партії називатиме себе “кандидатом у канцлери”, можливо, їй і доведеться наслідувати цей приклад. Але сама ж відзначила: нині рейтинг її партії становить від 6% до 9%, а це “не той рівень, на якому зазвичай висувають кандидата в канцлери”.