У приміщенні Paulskirche проходить виставка, присвячена життю безхатьків. Це реальні історії людей, які опинилися на вулиці. Тривалий час фотографка Дебора Рупперт подорожувала Німеччиною, спілкуючись з такими людьми про дуже особисте. Яке це відчуття – жити на вулиці чи в тимчасових притулках? Що означає знову мати квартиру через роки? І що мають робити політики та суспільство, аби ефективно боротися з безпритульністю?
Прем’єра виставки відбулася у Бундестазі. Зараз її демонструють у церкві Святого Павла у Франкфурті – символі демократії та прав людини. Фотографка зосереджується головним чином на людях, чиї голоси рідко чути. Її портрети розповідають про зламані життя, виключення, залежність, проституцію, злочинність та реабілітацію, а водночас про мужність, силу та новий початок.
Назва виставки “Home Street Home” нагадує нам, що постійне місце проживання, безпечна гавань, – це не розкіш, а основа гідності, участі та солідарності.