Альянс українських організацій закликає українців Німеччини долучитися до участі у масштабному опитуванні. Воно покликане зібрати реальні історії людей, які зіштовхнулися з нерівним ставленням. Про великий збір інформації оголосила Уповноважена уряду Німеччини з питань антидискримінації Ферда Атаман.
У Альянсі вважають, що для громади українців це питання є особливо важливим, адже доступ до україномовних антидискримінаційних консультацій досі мінімальний. “Через мовний бар’єр значна частина інцидентів не доходить до офіційної статистики. Це створює хибне враження, ніби проблем не існує або вони незначні. Саме від кількості зафіксованих випадків залежить, чи побачать федеральні та земельні уряди реальну картину та необхідність у зміні політики”, – переконані в Альянсі.
Організація уже зібрала приклади дискримінацій у різних сферах – від освіти й соціальних служб до медицини, ринку праці та житлових установ. У школах діти стикаються з нерозумінням української ідентичності, нав’язуванням російської мови або затягуванням інтеграції до звичайних класів. У соціальних службах – із знеціненням української освіти, використанням неукраїномовних перекладачів та упередженим ставленням.
Гостро проблема стоїть і у сфері працевлаштування та медицини. Українцям нерідко відмовляють у роботі через нерозуміння специфіки документів тимчасового захисту, а в медичних закладах – через мовний бар’єр, коли пацієнтів відправляють додому або змушують оплачувати переклад самостійно. Особливо небезпечними є випадки, коли це призводить до переривання лікування чи порушення конфіденційності.
Окрему увагу привертає становище людей з інвалідністю, військових і мешканців тимчасових центрів розміщення. Відсутність доступного житла, інформації українською мовою, прозорих правил, а також поширення неправдивих повідомлень про депортацію створюють ситуацію постійного стресу та маргіналізації. Усе це демонструє системний характер проблеми, а не окремі випадкові інциденти, вважають в Альянсі.
Саме тому участь в опитуванні має вирішальне значення: лише зафіксовані та структуровані дані можуть стати підставою для змін.
Опитування доступне також українською мовою і триває приблизно 30 хвилин. Взяти участь можна до 28 лютого 2026 року. Результати опублікують у 2027 році. Зараз на запитання відповіли понад 9 тис. респондентів. Усі дані обробляються та публікуються конфіденційно. Участь є добровільною, а окремі питання можна залишити без відповіді.
