Три вищі освіти, чорний пояс з карате, вільна англійська та “екстерном” опанована німецька. Харків’янка Анна Поддубова – з тих, хто йде до своєї мети всупереч обставинам і скепсису оточуючих. “Зараз жінка-тренер у карате – це нормально. А коли я починала, мій власний тренер сказав: “Жінок-тренерів не було і не буде”. Я тоді заперечила: “А я буду!”, – згадує Анна. Свого слова вона дотрималася: стала однією з перших в Україні тренерок з карате, виховала більше 20 володарів чорних поясів. Після вимушеного виїзду до Німеччини Анна продовжила справу свого життя. Близько двох років вона тренувала дітей у спортивних товариствах Франкфурта-на-Майні, а в травні 2025-го започаткувала власний клуб.
Додзьо в серці міста
Двічі на тиждень простора зала за адресою Eschenheimer Anlage 21 перетворюється на додзьо – місце для занять карате. По понеділках і середах тут тренуються учні та учениці Анни Поддубової. Заняття проходять у трьох вікових групах: дошкільнята (4-6 років), школярі до 12 років і підлітки й дорослі (13 років і старше). “Я пишаюся кожним своїм учнем. У карате є такий вислів: якщо хочеш побороти противника, перш за все ти повинен побороти себе – свою лінь, біль, поганий настрій. Саме це ми і робимо”, – каже тренерка.
Свій клуб у Німеччині Анна назвала так само, як колись в Україні – “Кенсо”. “У перекладі з японської це означає “шлях до світла”, тобто до внутрішнього просвітлення людини”, – пояснює тренерка. У її планах – вивести клуб на професійний рівень, проводити атестації спортсменів і возити їх на змагання. Анну офіційно визнали представницею Міжнародної асоціації карате в Німеччині: відповідний диплом надіслали зі штаб-квартири Асоціації в Каліфорнії, США. У червні тренерка провела першу атестацію учня із видачею сертифіката міжнародного зразка.
“Буду робити те, про що мрію”
Анна Поддубова захопилася карате ще в дитинстві: цим бойовим мистецтвом займався її старший брат. Дівчина просила батьків дозволити їй також тренуватися, однак ті були невблаганні. Лиш у 15 років Анна добилася свого – за умови, що карате не заважатиме навчанню. Суміщаючи уроки і тренування, вона закінчила з відзнакою школу, а згодом – економічний факультет вишу. “Я віддала диплом мамі й сказала: “А тепер я буду робити те, про що мрію!”. І зайнялася карате. А далі вже вчилася тому, чому мені хотілося”, – розповідає Анна.
Вона здобула ще два фахи: психолога та вчителя англійської мови. Однак її головною пристрастю було і залишається карате. Тривалий час Анна успішно виступала як спортсменка, а згодом стала тренувати інших. “Я одна з перших у Харкові, хто почав займатися з 4-річними дітьми. Колеги тоді сміялися, що я набрала групу малюків, і казали: “Ти ще в візочках дітей набери!”, – згадує майстерка карате. Вона тренувала дітей у дитячо-юнацьких спортивних школах, у приватній гімназії “Очаг” та авторській школі Бойко. Також Анна працювала в клубі карате “Кенсо”, який заснував у Харкові її тренер Олександр Бірюков. Учасники цього клубу представляли місто на чемпіонатах України та Європи.
З Харкова до Франкфурта
“Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, ми тиждень просиділи у підвалі. Я розуміла, що це не місце для дитини: сину тоді було всього два роки. Тому вирішила вивезти його якнайдалі”, – згадує Анна Поддубова. Посадивши в машину сина, 16-річного племінника та батьків, вона попрямувала до Німеччини, де мала знайомих. Анна провела за кермом 9 днів – саме стільки зайняла дорога з прифронтового Харкова до Франкфурта-на-Майні. Відтоді це німецьке місто стало її другим домом.
Мова, волонтерство, власна справа
Понад два з половиною роки Анна та її рідні прожили у готелі біля вокзалу, де місто розміщувало біженців з України. Це був важкий період адаптації та вивчення мови. “Коли я прийшла на курси німецької, то знала тільки “айн, цвай, драй” і “Гітлер капут”. Те, що я володію англійською, мало чим допомогло: мови геть різні. Однак мені дуже пощастило з вчителем на курсах: він на пальцях пояснював кожну тему, уроки були надзвичайно цікавими”, – розповідає Анна. Крок за кроком вона опанувала німецьку з нуля до рівня C1 Beruf.
Паралельно Анна Поддубова повернулася до тренерської діяльності. Її першими учнями в Німеччині стали вихованці садочка, який відвідує її син. Згодом жінка на волонтерських засадах почала викладати східні єдиноборства у спортивному клубі Makkabi. А через рік перейшла до іншого клубу – Eintracht Frankfurt. “Це великий ферайн, де представлені різні види спорту, від стрибків на батуті й гімнастики до регбі та йоги. Раз на тиждень я проводжу тут заняття з карате”, – зазначає Анна.
Восени цього року вона наважилася почати власну справу. “Я скооперувалася з навчальним центром Light Academy. Його керівники – мої знайомі, взяли мене під своє крило, допомогли знайти зал для тренувань. Клуб “Кенсо” оформлений як підрозділ Академії, а я працюю на міні-джоб”, – пояснює тренерка. Тепер, коли її клубу в Німеччині виповнилося майже пів року, Анна готова йти далі: “Зараз я консультуюся з фахівцями щодо реєстрації підприємницької діяльності – Gewerbe. Хочу, щоб мій клуб став самостійною одиницею, розвивався та набував популярності, зокрема серед німців”.
“Сумую за Харковом”
Відтоді, як у березні 2022 року Анна Поддубова вивезла сім’ю з Харкова, вона більше не поверталася до рідного міста. “Кожен день я подумки засинаю у своїй кімнаті, на своєму дивані в Харкові. Сумую дуже!”, – зізнається жінка. Однак поки триває війна, про повернення додому не може бути й мови, каже Анна: “Страшенно хочу до Харкова, але сина туди не повезу. Я дуже чекала на цю дитину – народила аж у 38 років. Ризикувати життям і здоров’ям сина в жодному разі не буду”.
Всі фото – Вікторія Черникова-Берездецька/Амаль Ньюз
