У 2022-му році, тікаючи від війни вже вдруге, Марії Кобзар довелося покинути не лише власний дім, але й улюблену справу. У Сєвєродонецьку жінка працювала юристкою на агропідприємствах: складала договори, супроводжувала угоди й ділові перемовини. У Німеччині ж, без належного знання мови і визнаної освіти, її шанси влаштуватися на роботу за фахом дорівнювали нулю. Утім, Марії це вдалося: з 1 червня вона – юрисконсультка міжнародної компанії у Франкфурті-на-Майні. Розповідаємо історію жінки.
Від агробізнесу до IT
“Я до останнього не вірила, що все так складеться”, – каже про своє працевлаштування в Німеччині Марія Кобзар. До повномасштабного російського вторгнення вона була вповні задоволена своїм життям і не збиралася його змінювати. Її батько та свекор володіли великими фермерськими господарствами на Луганщині, а Марія супроводжувала діяльність цих підприємств як юристка. “Це був сімейний бізнес, і всі робили те, що могли, працювали на спільну справу”, – згадує вона.
У родинних агрокомплексах вирощували пшеницю, соняшник, кукурудзу, гірчицю та рапс – були навіть власні елеватори. Також займалися тваринництвом. Продукцію продавали й за кордон. “Я ще займалася налагоджуванням комунікації з іноземними покупцями. Наприклад, нашу сільськогосподарську продукцію купували Туреччина, Польща. А щодо тваринництва у мого батька були контакти з США, і ми літали туди для співпраці з вирощування особливих порід свиней”, – розповідає Марія. Тепер цей досвід допомагає в її роботі у Франкфурті-на-Майні. Адже телекомунікаційна компанія, в якій працює жінка, має клієнтів по всьому світу.
Двічі біженка
Уперше Марії довелося бігти від війни у 2014-му – з рідного Луганська. “Тоді у нас з чоловіком ще не було дітей. Він – поліцейський, не зрадив українській присязі. Залишатися в місті було небезпечно”, – згадує жінка. Близько року подружжя прожило в Одесі, а потім повернулося на Луганщину. Оселилися в Сєвєродонецьку. У 2022 році Марія була змушена знову рятуватися від російської навали – цього разу з двома маленькими дітьми на руках. “Навіть переживши виїзд з Луганська, я все одно думала, що ми їдемо на пару тижнів-місяць, просто пересидіти. Я не могла повірити, що буде повномасштабна війна”, – каже жінка.
Марія з дітьми і чоловіком, жовтень 2019 року. Фото з сімейного архіву
Марія з дітьми попрямувала до Франкфурта-на-Майні – до бабусі свого чоловіка, яка вже багато років живе у Німеччині. Та згодом все ж довелося шукати інше житло: у будинку для пенсіонерів дозволяється гостювати максимум шість тижнів. Через соцмережі знайшлася родина, яка прихистила Марію з дітьми в своєму домі в Бад Фільбелі: “Це неймовірна сім’я! Ми здружилися, наче рідні. Вони дуже підтримують мене і досі. Це дивовижно, коли чужі люди можуть настільки співчувати твоєму горю”.
На роздоріжжі
Марія Кобзар вільно розмовляє англійською – опанувала її ще в Луганському університеті, де навчалася на факультеті міжнародних відносин. Юридичну освіту здобула пізніше у київському виші. У Німеччині жінка знову сіла за підручники – студіювати мову. Вивчила на курсах німецьку до рівня B2, а потім постало питання: що далі? “У мене була мета – залишитися у професії, але я розуміла, що з моїм рівнем німецької мови, з моїм незнанням німецького законодавства я не зможу працювати тут як юристка. Тому я почала замислюватися щодо навчання або зміни професійної діяльності”, – розповідає жінка.
Марія вирішила спробувати свої сили у податковій сфері (Steuerberatung). Почала розсилати резюме і отримала кілька запрошень на співбесіди. “Вони були вдалими, однак роботодавці наголошували: мені потрібна освіта, щоб працювати у Steuerbüro. Плюс щоразу, коли я приходила на співбесіду, там було щонайменше вісім людей на одне місце. Звичайно, перевагу віддавали тим, у кого є відповідна освіта, документи”, – згадує жінка. Зрештою вона почала шукати варіанти навчання, щоб таки здобути німецький диплом.
Доленосне оголошення
“Одного дня у місцевому чаті з’явилося оголошення, що міжнародна IT-компанія NewTelco у Франкфурті шукає співробітницю на рецепцію. Мені телефонує подруга і каже: “Машо, подавай резюме!”. А я їй: “Це ж не те, чого я хочу”. Та вона наполягла, і я відправила заявку”, – розповідає Марія Кобзар. Вона успішно пройшла три етапи співбесіди, за результатами якої її взяли на посаду менеджерки по роботі з клієнтами. 11 листопада 2024 року Марія вийшла на роботу.
Перші пів року були випробувальним терміном. Знаючи, що Марія за фахом юристка, їй дали шанс показати себе. “Я щиро вдячна своєму начальнику, який розгледів у мені потенціал. Він поступово почав давати мені документи на обробку: “Подивись це, перевір оцей контракт на ризики, зроби порівняльну характеристику старого рамочного договору з новим”. І він побачив, що я з цим всім справляюсь. Десь за три-чотири місяці з мене зняли обов’язки по рецепції, бо я почала перекривати юридичний аспект компанії“, – зазначає жінка.
Геть нова сфера
З 1 червня цього року Марія Кобзар офіційно працює юрисконсульткою – підписала відповідний робочий договір. “Мої обов’язки – це розробка контрактів і додаткових узгоджень, консультування, відстеження можливих юридичних ризиків і тому подібне. Наприклад, я розробила статтю щодо нарахування пені за невчасну оплату сервісів. Зараз вона впроваджується у нашу контрактну сферу, в бухгалтерію”, – пояснює фахівчиня. Більшість документів укладаються англійською мовою, іноді німецькою. За словами Марії, робота з паперами не викликає у неї складнощів – завдяки попередньому досвіду й тому, що свого часу вивчала міжнародне право. Актуальні законодавчі акти і документи доступні в Інтернеті, головне – знати, де та як шукати, каже жінка.
“Мабуть, найважчим був технічний аспект: зрозуміти, як і для чого працює компанія. Я не знаюся на IT-технологіях, це абсолютно нова для мене сфера. А без розуміння того, як це працює, неможливо розробити жоден документ”, – зауважує Марія. Компанія NewTelco допомагає фірмам з різних країн світу налагодити між собою телекомунікаційний зв’язок. “Наприклад, компанії з Італії треба зв’язатися з компанією з Узбекистану. Ми вибудовуємо цей маршрут таким чином, щоб оптимізувати витрати і швидкість передання інформації”, – пояснює жінка.
Колектив компанії міжнародний. За словам Марії, серед її колег є німці, чехи, англійці, українці: “Всі дуже ввічливі, грамотні люди. Я в захваті від нашої команди! В офісі завжди спокійна, професійна атмосфера, дуже комфортно працювати”. Поєднувати роботу і виховання дітей, коли ти сама, непросто, зізнається жінка – однак воно того вартує. “Саме син і донька були моїм мотиватором залишитися у Німеччині і намагатися влаштувати своє життя”, – наголошує Марія Кобзар.
