30 червня у Франкфурті відбулася чергова дискусійна зустріч, темою якої стало запровадження української мови як другої іноземної в школах Гессену. Це перша федеральна земля Німеччини, яка наважилася на цей крок. Чому влада Гессену прийняла подібне рішення? В яких школах Гессену буде запроваджено українську як другу іноземну і хто матиме право відвідувати заняття? Як подати заявку і хто викладатиме – про це розповіли три експертки:
🔵 Галина Нестеренко – наукова співробітниця Рейн-Майнського Університету прикладних наук (Wiesbaden), вчителька Гімназії Таунусштайн, професорка.
🟡 Роксолана Рахлецька – директорка української суботньої школи “Сонце в долонях” у місті Франкфурт-на-Майні.
🟡 Анастасія Захарова – вчителька української мови за програмою UKEA у початковій школі в місті Вісбаден.
Модераторкою зустрічі виступила журналістка Юлія Карпінська.
Експертки дискусійної зустрічі
Українська мова як друга іноземна – що це означає?
Вивчення мови як іноземної – це специфічна методика. Перш за все вона передбачає вивчення мови з нуля. Тобто з абетки, базових діалогів і фраз тощо. Таким чином, вивчення української мови як другої іноземної у школах Гессену також розпочинатиметься з основ. Адже учнями можуть бути не тільки українці, а й, наприклад, діти зі змішаних сімей, де діти ніколи не розмовляли українською раніше (наприклад, Україна+Грузія). Це можуть бути й іноземці, зацікавлені у вивченні цієї мови. На перший погляд може здатися, що власне для україномовних дітей з України це певного роду деградація. Втім, директорка Української суботньої школи у Франкфурті, Роксолана Рахлецька, так не вважає. Вона впевнена у перевагах вибору української як другої іноземної у школах Гессену.
Роксолана Рахлецька, директорка Української суботньої школи у Франкфурті
“З практичної точки зору, це допомога дитині, адже зараз у них надвелике навантаження. Перш за все, українські діти мають опанувати німецьку на рівні вільного володіння, а також першу іноземну (англійська або французька) на рівні В2. Це складно. Втім, якщо у ваших планах є вступ до гімназії та потім до університету – без другої іноземної мови у табелі не обійтися. До того ж, необхідно мати високий бал. Обравши українську як другу іноземну, учні забезпечують собі гарну оцінку і невелике розвантаження, – пояснює Роксолана Рахлецька. – З психологічної точки зору, це допомога дитині сформувати власну національну самоідентифікацію. Ми знаємо, що маленькі діти, які приїхали в Німеччину через війну в Україні, швидко втрачають рідну мову. Це також стосується і дітей зі змішаних сімей. В цьому випадку дитині важко визначитися: у школі й на вулиці – німецька, вдома – українська і ще одна мова когось із батьків, то хто власне вона? Такі уроки допоможуть дитині з нового ракурсу подивитися на рідну мову і утворити з нею нові міцні зв’язки “.
Як правильно подати заявку?
Втім, розпочати вивчення української мови як другої іноземної з осені 2024 зможуть не всі. Проєкт передбачає лише три групи дітей, які матимуть цю можливість:
– Школярі, які закінчили 6 клас і переходять у 7.
– Школярі, які завершили 7 інтеграційний клас і переходять у 8 регулярний.
– Школярі, які закінчили 10 клас і переходять в 11.
Учні восьмого класу зможуть приєднатися на ці заняття до сьомого класу. Пропозиція стосується як Realschule, так і гімназій.
Також важливо знати, що не кожна школа Гессену запроваджує подібне навчання. На сьогодні свою готовність виявили лише 24 школи з усієї землі. Це мало. Однак в проєкті зазначено, що перелік шкіл може доповнюватися згодом відповідно до кількості бажаючих. Також дитина має право відвідувати заняття з української як другої іноземної в іншій школі, якщо її навчальний заклад таких уроків не передбачає. Кількість дітей у групі – 10-16. Якщо заявок буде більше, створюватиметься або друга група в цій же школі, або відкриватимуться класи в інших навчальних закладах, яких зараз немає у переліку. Крім того, за необхідності надаватиметься шкільний автобус (у випадку маленьких населених пунктів).
Перелік шкіл Гессену, які запроваджують з осені 2024 українську мову як другу іноземну:
Проєкт є пілотним, тому все залежить від кількості поданих заявок та від активності самих українців. Таким чином, якщо заявок буде подано більше, ніж очікується, до проєкту будуть залучені й інші школи.
“Ми маємо розуміти, що у кожної школи, у кожного Schulamt, у кожного директора чи директорки в Гессені безліч справ, крім запровадження української мови. Тому далеко не всі школи наразі виявили бажання одразу шукати вчителів та втілювати у життя цей проєкт. Однак якщо вони будуть бачити запит і необхідність, вони підтримають. Тож будьте, будь ласка, активними”, – зауважує Галина Нестеренко.
Галина Нестеренко, наукова співробітниця Рейн-Майнського Університету прикладних наук (Wiesbaden), вчителька Гімназії Таунусштайн, професорка
Як подати заявку?
Батьки тих шкіл, в яких буде запроваджено українську мову як другу іноземну, вже мали отримати відповідного листа з анкетою на електронну пошту. Якщо емейл досі не було надіслано, ви маєте право самостійно написати директору/директорці школи.
Як виглядає анкета:
Що робити, якщо вашої школи немає в переліку?
Ви можете ще раз уточнити це в дирекції школи (щодо відсутності пропозиції) і паралельно написати в Schulamt (стосовно бажання дитини вивчати українську як другу іноземну), а також в будь-яку з тих шкіл з переліку вище, які цю можливість надають.
Важливим є подати свою заявку до початку шкільних канікул у Гессені, тобто до 12 липня (в ідеалі взагалі до 5 липня). Адже потім керівництво школи та вчителі можуть бути у відпустках.
Крім того, варто знати про можливість Feststellungsprüfung з української мови. Це оціночний тест з другої іноземної мови, бал за який зараховується у навчальний табель. Особливість полягає в тому, що школярі можуть обрати навіть ту мову, яку вони не вивчали у школі. Тобто якщо вашої школи немає у переліку вище і не виходить приєднатися до іншої, дитина все одно має право здати іспит з української мови. Детальніше про це можна дізнатися тут.
Рекомендації для вчителів української мови
Іншим важливим питанням є те, хто викладатиме українську в школах Гессену як другу іноземну. Звичайно, що краще за всіх з цим впораються саме викладачі з України. Втім для цієї посади діятимуть ті ж самі вимоги, як і для будь-яких інших посад викладачів в Німеччині. А саме: філологічна або педагогічна освіта, а також знання німецької мови на рівні С1. Це викликано тим, що вчителі мають активно комунікувати зі своїми колегами та керівництвом, відвідувати семінари або курси тощо. Крім того, серед учнів можуть бути ті, для кого українська не є рідною мовою.
Анастасія Захарова, вчителька української мови за програмою UKEA у початковій школі в місті Вісбаден
“Я впевнена, що спробувати все одно можуть всі, у кого вже є рівень В2, – впевнена Анастасія Захарова. – Скоріше за все, надаватимуть перевагу тим, у кого вищий рівень володіння німецькою, однак може статися, що таких кандидатів саме у вашому районі не буде. Тому, гадаю, підуть на поступки, а німецьку можна буде довчити в процесі роботи. Ще одна порада: аби знайти роботу викладачем тут, у Німеччині, про вас мають знати. Часто відповідні установи потребують фахівців, однак гадки не мають, де їх шукати. Тому раджу вже зараз скласти гарне професійне резюме, мотиваційний лист і надіслати у Schulamt. Навіть якщо прямо зараз відповідної посади немає, про вас знатимуть і обов’язково звернуться, коли з’явиться цікава вакансія”.
Важливим є також те, що у Німеччині вчителі зазвичай мають дві спеціалізації. Наприклад, викладач англійської та історії. В такому випадку високі знання німецької мови можуть стати у нагоді і перетворитися на другий фах. Таким спеціалістам в Німеччині завжди раді.
Чому у Гессені взагалі з’явився цей проєкт?
За словами Галини Нестеренко, Гессен зацікавлений в тому, щоб українські діти вступали у майбутньому до університетів і ставали висококваліфікованими спеціалістами. Відомо, що зараз в Німеччині велика кадрова криза. За даними статистики, українські діти набагато частіше вступають до університетів, аніж німецькі. Це також вплинуло на ситуацію на ринку праці в Німеччині. Тому країна як ніколи зацікавлена в талановитій молоді. З цією метою і було запроваджено проєкт української мови як другої іноземної у школах Гессену. Адже, як і пояснювала вище Роксолана Рахлецька, це додатковий високий бал і полегшення навантаження.
Юлія Карпінська, модераторка дискусійних зустрічей у Франкфурті
Чому цей проєкт також важливий для всіх українців?
Століттями українську культуру та мову намагалися знищити. Це призвело до того, що сьогодні у світі багато людей не відрізняють української мови від російської, і це впливає на розуміння світовою спільнотою війни, яку розпочала Росія. Сьогодні маємо шанс відстояти не тільки свої територіальні, але й культурні кордони. Шанс на зміцнення культурного іміджу України за кордоном і його впізнаваність.
Німеччина нині трохи розгублена через надвелику кількість українських біженців. На перший погляд здається, що в цій країні важко щось розпочати або що-небудь донести через складні бюрократичні процеси і повільність прийняття рішень. Втім, Німеччина як ніколи готова підтримувати ініціативні проєкти та привносити зміни. Задача українців зараз показати, що українська мова як друга іноземна в школах дійсно потрібна і на неї є попит. Чим більше заявок буде подано, тим більше шансів, що проєкт стане більше і стабільніше. Що з цього проєкту виростуть нові ініціативи, які підтримають не тільки українську культуру, а й країну загалом. Тож, будьмо активними!
*
Детальніше про дискусійні зустрічі у Франкфурті можна прочитати тут.
