Ральф Гаска – відомий в усьому світі “лютеранський пастор Європейського майдану”. Так ЗМІ почали називати пастора Гаску після того, як він став поміж лавами протестувальників і “беркутівців”, намагаючись запобігти кровопролиттю. А пізніше, коли кров таки пролилась, пастор влаштував у Церкві підпільний лазарет. Журналістка “Амаль Франкфурт” Олена Іскоростенська зустрілася з Ральфом Гаскою у його церкві в Баварії, неподалік Марктредвіца, щоб запитати, чи здогадувався від тоді, у 2014-му, що стоїть на межі двох світів.
Переглянути інтервю на Youtube “Амаль Франкфурт”
О.І: Шановний пане Гаска, чи усвідомлювали Ви, що там, поміж двох сторін, Ви стоїте на лінії розламу – на межі проєвропейського вибору України та проросійського. Що не здолавши Україну на Європейському майдані, Росія вдасться до війни.
Р.Г: Тієї миті я нічого не розумів. Це був спонтанний порух без жодних обмірковувань. Я тільки бачив, що люди стоять впритул, очі в очі, і наслідки можуть бути трагічні. Вистачить одного необережного слова, й будуть жертви. Я народився у так званій Німецькій демократичній Соціалістичній республіці, і був свідком мирної демократичної революції у Німеччині, тож я хотів не допустити людських жертв.
О.І: Чи могли ви уявити, що в той час, як відбувається протистояння між сторонами Революції гідності, Росія готується до окупація Східної України та Криму?
Р.Г: Ні, я цього уявити не міг. До сьогоднішнього дня для мене це поза розумінням, як можна було без жодної причини розпочати війну з твоїм сусідом. Не було жодних причин.
О.І: Ви неодноразово говорили, що Росія готувалася до цієї війни десятиліттями, поширюючи повсюдно брехливу пропаганду.
Р.Г: Так і є. 2014 р. Росія увійшла на півострів Крим. Її керманичі запевняли: ми не маємо жодного відношення до цих “зелених чоловічків”. Окупувавши Східну Україну, вони заповняли: ні, нас немає на Сході України. Лише кілька місяців потому Путін визнав із посмішкою “так, звичайно, наші люди там”. Усі їхні заяви були брехнею. Вони брехали щодо збиття літака МН-17. Я впевнений, що кожен, у кого є мізки, бачить, що заяви Кремля – суцільна брехня.
Вони намагались дискредитували Євромайдан від самого початку, назвиваючи протестувальників фашистами, нацистами, видаючи їх виключно за прихильників Правого сектору. Тепер вже очевидно, що події, які відбуваються зараз, готувалися з кінця лютого 2014 р.
О.І: Але складалося враження, що Європа і Україна впродовж цього часу звикли жити з цим і робили вигляд, ніби-то нічого не відбувається.
Р.Г: Ми вдалися до деяких санкцій. Таких незначне санкцій, щоб мати можливість сказати: ми діяли, ось бачите, такі санкції були прийняті, але вони не спрацювали.
О.І: Невже зараз Європа і Німеччина можуть бути настільки легковажними, щоб дозволити, щоб війна Росії в Україні продовжувалась.
Р.Г: Ми вже чули погрози Росії піти на Берлін, атакувати країни Балтії. І вони зроблять це, якщо Європа не стане єдиною силою проти брехні й агресії Кремля. Ви не можете просто вести розмови із вбивцею, який стоїть навпроти і погрожує вас убити. Якщо це стосується тільки вас, ви можете сказати “я ніколи не візьму зброю до рук”. Але якщо ви відповідаєте за людей, ви маєте їх захистити.
На даний час єдина можливість для європейських лідерів зробити це – це підтримати армію України. Коли ми підтримуємо армію України, йдеться про нашу власну безпеку.
О.І: Ви були одним із перших у Німеччині, хто сказав, що Україну потрібно підтримати зброєю. Та дотепер поставки зброї нерегулярні й недостатні.
Ральф Гаска: Ми маємо постійного казати лідерам європейських і західних країн: “Дайте Україні можливість захистити себе і боротися проти російської агресії. Дайте необхідне швидко й у достатній кількості, щоб не допустити того, що агресія прийде до наших країн”.
Я говорю це щоразу і повторю знову: це необхідно для нашої безпеки дати українській армії все, чого вона потребує, щоб захистити свої життя, своїх людей і свою країну.
О.І: Від початку повномасштабної війни Ви відвідали Україну вже тричі. Що Ви побачили під час цих поїздок? Ви казали, що Путін має намір знищити всю країну цілком.
Р.Г: Це не просто політичний намір, це реальна мета Кремля зруйнувати всю Україну. Путін не тільки думає про це, а й говорить прямо: денацифікувати усю країну. Він не обмежиться Сходом чи в Кримом, якщо армія України не зможе захистити її.
Російські агресори вже вбили величезну кількість людей, надзвичайно багато дітей. Останнього разу, коли я був у липні у Києві, я бачив біля Києво-Печерської лаври таку інсталяцію: у маленькій кімнаті обличчя дітей, дата народження, дата смерті. Це діти, вбиті російськими військами. Ворожа армія досі залишається в Україні й буде просуватися й нищити далі, якщо не зустріне посиленого спротиву.
О.І: Ми були свідками критики українських дії стосовно російської православної церкви в Києво-Печерській лаврі. Яке Ваше ставлення до ситуації?
Р.Г: Насамперед, я висловлююсь, не перебуваючи в Україні, у мене немає родичів в Україні, вбитих росіянами. Стосовно суті запитання, я би бажав, щоб це об’єднання відбувалося не під таким тиском, щоб було більше часу для людей звинкути, але зрештою, це вирішувати лише Україні. Гадаю, 2018 р. із наданням Томоса в Україні почали формувати єдину православну церкву, й це було всім зрозуміло. Якщо Україна наразі вирішила форсувати об’єднання, то має право на таке рішення.
Я певен, лише самій Україні, її уряду та іншим відповідальним інституціям визначати час і сутність змін. Особисто я підтримую українське рішення, і воно не містить жодних порушень.
О.І: Деякі люди кажуть “ми втомилися, Європа втомилася, час сідати за стіл переговорів”. Як ви вважаєте, чи зараз час?
Р.Г: Це виключно рішення України, українського уряду і українських людей, що їм робити. Я знаю, люди втомилися від цих тривог, від бомбардувань, від ракет, від смертей. Звичайно, я чув про це. Та кожен чоловік чи жінка, з якими я говорив, казали, що вони борються за своє життя і свою країну. Вони знають, якщо зупиняться, їх уб’ють, а Україну знищать. Лише Україна має вирішувати, що їй робити.
О.І: Яка Ваша позиція в дискусії стосовно того, що в Україні відбувається геноцид?
Р.Г: Безперечно, це геноцид. Кремль говорить про те, що не існує українців, не існує української нації, народу, немає держави Україна. Вони стверджують це і хочуть, щоби не залишилось ані українських людей, ані Української держави, ані уряду. Вони вбиватимуть кожну людину, яка стоїть за Україну.
О.І: Невже це не так очевидно для тих політиків у Німеччині, які просто закликають припинити війну якомога швидше сісти за стіл переговорів.
Р.Г: Я гадаю, за цими закликами стоїть багато страху. Вони бояться, що програючи, Росія розпочне ядерну війну. Проте більшість людей просто не уявляє, що Росія не зупиниться на кордоні України й Польщі. Наступна агресія буде спрямована на Молдову, потім на Балтійські країни. Хай навіть зараз ніхто не може уявити цього так само, як ми не могли уявити у 2014р., що Росія вдереться на Схід України, окупує Крим. Так і зараз ніхто не може уявити, що Росія поширюватиме агресію на інші країни.
О.І: Як ви зараз залучені до допомоги Україні?
Р.Г: Це не тільки моя допомога допомога, а усієї спільноти тут. Відколи війна почалася, ми збираємо кошти на допомогу людям, які прибули з України, й допомагаємо облаштуватися в нашому місті й регіоні.
Ми також допомагаємо грошима проектам Німецької Лютеранської церкви в Україні. Серед багатьох проектів, зокрема, церква допомагає відновленню Чернігівської області, будуючи нові будинки. Багато проектів здійснює Лютеранська церква в Одесі, де, приміром, годує тих людей, хто потребує. Тож, скрізь, де тільки можливо допомогти грошима, ми робимо це.
