Німеччина випередила Польщу за кількістю біженців з України. І хоч важко сказати, скільки саме українців виїжджає з Польщі до ФРН, однак останні дослідження показують: у Польщі перебуває близько 968 тис. біженців з України. Водночас у Німеччині мешкає вже майже 1,08 млн втікачів від війни з України. І понад третина готові залишитися в країні надовго чи навіть назавжди.
Однак, за офіційними даними українських прикордонників, наші громадяни активно повертаються додому. Також зростає частка іноземців, які в’їжджають в Україну.
Українські біженці обирають Німеччину замість Польщі
У польському виданні Business Insider Polska нещодавно вийшла стаття про українських шукачів притулку. Матеріал опублікували з назвою “Німецькі євро спокушають біженців з України. Польща для них більше не номер один”. Автор зазначає: ще в лютому урядові дані свідчили, що в Польщі перебуває 1,3 млн втікачів від війни з України, але зараз ця цифра впала нижче 1 млн і неухильно зменшується.
Експертка WOT Foundation Олена Бабакова в інтерв’ю Business Insider називає основні причини великої популярності Польщі серед українців в перші місяці великої війни. І це не лише доброзичливість місцевих.
“Ми прикордонна країна, тому деякі люди просто хотіли перечекати перші моменти війни в нашій країні і подивитися, що буде далі. Також колосальне значення мав той факт, що біженці зазвичай прямують туди, де у них є сім’я або друзі (…) Відверто кажучи, лише після 24 лютого українці середнього класу змогли без особливих труднощів виїхати на тривалий час до Німеччини чи Франції”, – зазначає пані Олена Бабакова.
Однак варто пам’ятати, що не кожен українець є біженцем. За останніми оцінками, зараз у Польщі можуть проживати до 3 млн українців.
Що каже німецька статистика?
На початку цього року майже половина біженців (44%) мали намір залишитися в Німеччині на тривалий термін, тобто, принаймні, ще на кілька років або навіть назавжди. Це на 5% більше, ніж наприкінці літа торік. Такі дані наводить Федеральне відомство у справах міграції та біженців. Результати опублікували на сайті BAMF у кінці липня. В опитуванні, в якому взяли участь близько 7 тис. українців, втікачів від війни запитували про їхню життєву ситуацію та прогрес у соціалізації.
До слова, з тих, хто точно не хоче залишатися в Німеччині назавжди, 38% планують повернутися в Україну, ще 30% хочуть підтримувати тісний контакт із Німеччиною і принаймні періодично жити тут.
Для порівняння, близько 19% біженців хочуть залишитися назавжди в Польщі.
Чим українців приваблює Німеччина?
Business Insider Polska пише: до початку повномасштабної війни в Україні українці не надто прагнули оселитися в Німеччині. Їхня кількість на той час навіть не перевищувала 100 тис. осіб. ФРН здавалася не надто привітним місцем для українських громадян. У той час у багатьох великих містах відбувалися проросійські демонстрації. Однак зараз багато чого змінилося. Берлін почав приймати санкції і погоджуватися на постачання важкого озброєння в Україну. І він почав залучати все більше біженців.
“У західних країнах існує державна система допомоги біженцям. Ця система забюрократизована, недосконала, але вона існує. У Польщі інтеграція відбувається переважно через роботу, яка зарезервована для молодих і працездатних. А про інші сфери життя – такі як освіта чи культура – держава, здається, забуває. Неурядові організації або органи місцевого самоврядування дуже активні, але вони не можуть компенсувати всі недоліки”, – пояснює Олена Бабакова.
Також польське видання наголошує, що перебування в Німеччині є фінансово вигіднішим для біженців. Як правило, дорослі шукачі притулку в ФРН мають право на €410 (тобто понад 1 800 злотих) на “задоволення основних потреб”. А мінімальна зарплата становить €12 (53 злотих) за годину.
У Польщі і виплати, і зарплати нижчі. Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Польща витрачає близько €5 200 на одного українського біженця, тоді як Німеччина – понад €11 тис.
Бабакова також зазначає, що спочатку українці боялися залишатися в Німеччині чи інших країнах через велику бюрократію.
“Однак, пройшовши через цю бюрократію, розумієш, що імміграційна система в Німеччині працює. Держава часто оплачує житло для біженців – іноді навіть ліжко-місця в Берліні чи інших великих містах, відправляє їх на мовні та професійні курси, виплачує допомогу по безробіттю, достатню для покриття базових витрат. У Польщі з цим є проблема. Так, ви отримуєте €500 з гаком, але чи може на це прожити мати-одиначка з двома дітьми у Варшаві?” – риторично запитує експертка в статті.
Вона також додає, що в Німеччині чи Норвегії школи більш відкриті для іммігрантів. Це, зрештою, має величезне значення для матерів. З іншого боку, в польських школах, за її словами, молоді українці нерідко чують, що навіть поза уроками “в Польщі розмовляють польською”.
До слова, за даними BAMF, на початку 2023-го більшість українських втікачів від війни у Німеччині відвідували або закінчили мовні чи інтеграційні курси, майже четверо з п’яти біженців жили у приватній квартирі або будинку.
Більшість українців у світі таки повертаються додому
Зауважимо, що загальна офіційна статистика українських прикордонників показує позитивну динаміку для нашої країни. Цифровий сервіс аналізу державних даних “Опендатабот” повідомив: лише 2,4 млн українців виїхали та не повернулися до України від початку повномасштабного вторгнення Росії.
А іноземці навіть під час великої війни більше в’їжджають, аніж залишають Україну.
Зображення – opendatabot.ua
“Від початку повномасштабної війни різниця між тими, хто виїхав та в’їхав до України, склала 2,7 млн осіб. Більша частина із них – 2,4 млн – є громадянами України, решта – іноземці. Цікаво, що у березні і квітні поточного року кількість українців, які повернулися на Батьківщину, перевищувала кількість тих, хто виїжджав. Але вже з травня 2023-го ситуація змінилася у протилежний бік – якраз у період початку літніх відпусток”, – йдеться на сайті “Опендатабот”.
Важливо що за перші пів року 2023-го лише 3% громадян покинули Україну та не повернулися. Для порівняння, протягом першого півріччя 2022-го ця частка дорівнювала 27,5%, а протягом усього минулого року – 13,6%.
