Страсбург – столиця регіону з уславленими провінціями Ельзас, Шампань, Ардени й Лотарингія. Місце паломництва для депутатів Європейського парламенту. Місто білизни, парфумів, фуа-гра і равликів. Хоча з такими цінами у французьких мережив може залишитись шанувальників ще менше, ніж гурманів, охочих ласувати печінкою силоміць вгодованих гусей.
Столиця захопливих традицій
На уламках минулого
Завдяки 142 м шпилю Страсбурзький собор до 19 р. був найвищим з-поміж християнських соборів
Що незмінно, то це те, що Страсбург – місто шедеврального Готичного собору. Він ніяк не вміщується в камеру, та його красу ніколи не набридне роздивлятися в деталях.
Не менше захоплення викликає Старий собор Святого Петра Сен-П’єр-ле-В’є, який історики вважають найстарішим християнським храмом у місті за письмову згадку в 1130 р. У його стінах є кам’яні фрагменти зруйнованих стін періоду Римської імперії й Меровінгів. Це й не дивно. Римські легіонери з’явилися на західному березі Рейна на початку нової ери. Вони витіснили звідси кельтів і перетворили поселення на фортецю по дорозі до Риму. Пізніше римляни успішно боронили фортецю від гунів, та не встояли проти алеманів.
Собор поділено на дві частини: протестантську та католицьку.
З таким бурхливим минулим послення-фортецю на місці Страсбурга руйнували вщент і зводили знову не один раз. Лише в 7 ст. почалось справжнє відродження в статусі міста і з сучасною назвою – Страсбург. У вільному тлумаченні з латини назву Страсбург можна перекласти як “місто на перетині шляхів”. Воно є чи не найстарішим з-поміж європейських міст.
Краще знати
За своє бажання поснідати у Франції ми заплатили трьома пересадками, змінивши 4 регіональні поїзди. Перший – від Франкфурта до Манхайма, потім з Манхайма до Карлсуе, з Карлсруе до Аппенваєра і, зрештою, з Аппенваєра до Страсбурга. Загалом, близько чотирьох годин в дорозі. У гарній компанії час біжить непомітно, з незручностей – лише переповнені потяги на початку подорожей в обох напрямках. Найважче вдертися у потяг в Старсбузі на Апеваєр. Щораніше прийдеш на перон, то кращі шанси. Вважайте, це – лайфхак.
Залізничний вокзал Страсбурга, трамваї поверхом нижче
Іще один: хай вас не лякає що у Аппенвайері є лише платформи 1 і 2, а потяг на Страсбург відправляється з 9-ї. Вона знаходить трохи осторонь, за вказівниками або й слідом за іншими пасажирами знайти її легко.
Солодка історія
На сніданок – круасани. Багато років тому мене до розчарування здивував цей звичай. Згадую, що того ж дня у першу паузу посеред роботи гостинні страсбурзці запросили “до найкращої кав’ярні в місті, яка славитьсясвоїми круасанами”.
З-поміж легендарної французького квартету: круасан, макарони, мільфей та еклер, – найстарішим шедевром, як не дивно, є макароні. Їх випікали зі збитих з цукром яєчних білків і перемеленого мигдалю ще у 8 ст. Вже потім винайшли мільфей у 17 ст. Датою народження круасанів французи вважають також кінець 17 ст. Та професійні кондитери стверджують, що ці двоє набули досконалості й прославилися у світі після переосмислення рецептури у 19 ст. Того ж 19 ст. французька креативна сила подарувала світові еклери.
Довіряючи Tripadvisor, ми обрали за численними схвальними відгуками та за позначку “помірні ціни” кав’ярню LʼAtelier 116. І цей візит можна вважати початком тривалої подорожі у багатьох епізодах у пошуку найкращого круасана, мільфея, або еклера у Страсбурзі.
Її любили не завжди
Район Маленька Франція з’явився як міська одиниця лише у 20 ст
Маленька Франція La Petite France у Страсбурзі – така ж солодка й концентрована і давня майже так само, як найвідоміші тутешні десерти. Назва “Маленька Франція” в жодному разі не є історичною. Це просто мальовничий район з фахверковими будинками 16 ст, вузькими вуличками і міськими площами на берегах річки Ілл, що втілюють ельзаську ідилію.
Колись частина цієї ідилії – квартал Rue du Bain-aux-Plantes був відомий як квартал шкіряників. Про рід занять колишніх мешканців свідчать найстаріші будинки з високими вентильованими горищами для сушіння шкір.
Район Мулен населяли мірошники, або млинярі. Також мешкали рибалки. Вулички теперішньої Маленької Франції були бідні й без потреби гості сюди не відвідувались. Тут жили кати і повії. А 1687 р. сюди з Фінквіллера перевели заклад для хворих на сифіліс, що називався тоді «mal des Français» і згодом дав назву округу. Через бідність місцеві мешканці будували фахверкові будинки з найдешевших матеріалів. А от сьогодні саме ці будівлі біля води надають району Страсбурга такої непереборної принадливості.
“За знайомство!”
Вишневе пиво у Страсбурзі називають Червоним пивом
Щоб не пити вкотре каву і не пити вино раніше головної вечері, спробуйте французьке вишневе пиво. Його варять в Chez LʼOncle Freddy. Вважайте, це маленька пауза перш, ніж продовжити прогулянку. Попереду – мости Маленької Франції. Фазанів міст або Фазаненбрюк ельзаською мовою, місцеві називають його також Пон-Турнан – це гідравлічний поворотний міст 19 ст. Він незмінно викликає захоплення, як механічна дитяча іграшка. Фазанів міст внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. А познайомитися з водними руслами Маленької Франції і її мостами не зайве й з річкового трамваю.
Річковий трамвай у Страсбурзі
Такі вже традиції
Познайомитися з культурними традиціями Страсбурга може не лише через їжу, напої і споглядання, а й танцюючи. Музика лунає чи не на кожному кроці, і вбрані в національні ельзаські костюми пари приязно навчать охочих нескладним рухам.
Забираючи частинку страсбурзької культури з собою, чом би не прихопити керамічну форму для запікання, в якій ельзасці готують своє легендарне бекеоффе, тушкуючи овочі і замариноване в білому вині мʼясо різних сортів: свинину, яловичину і обов’язково гусятину.
