Із вечора п’ятниці до пізнього вечора понеділка 2-5 липня, сусідній із Франкфуртом Оберурзель відсвяткував 42 фестиваль Фонтанів Brunnenfest. Оберурзель – одне з тих міст поблизу Франкфурта, де рівень купівельної спроможності вищий, ніж у середньому по країні. Як і сусідні Кенігштайн, Кронберг та Бад-Хомбург, він відомий своїми дорогими та престижними житловими районами. На дні фестивалю історичні центральні квартали міста стали і сценою, і вітриною міста, і парком розваг і фуд-зоною на будь-який смак і гаманець.
Стосовно традиції відзначати день фонтанів, то можна згадати, що фонтаналії у тутешніх краях відзначали ще за часів Римської імперії. Але римляни святкували восени, коли спадала спека, і фонтани наповнювались водою. Фестивалі фонтанів у сучасній Німеччині переважно святкують на початку сезонів. Лише в травні газети писали про початок нового сезону фонтанів у Гессені. Фонтани привели до ладу після зими, обрали Королеву фонтанів і Майстра і, отже, можна святкувати.
Своєю назвою Оберурзель зобов’язаний Святій Урсулі. Головний римо-католицький собор міста носить її ім’я. А місто розкинулось навкруги під високим шпилем собору. На гербі Оберурзеля свята тримає в одній руц стріли, захищаючи жителів міста, в іншій – колесо, як знак приналежності міста в минулому до Курмайнцю.
Оберурзельці називають своє місто клубним. У тому сенсі, що це популярно бути членом міських клубів залежно від ваших уподобань чи інтересів: карнавального, тенісного, клубу жіночого футболу, мистецького, тощо. Познайомитися, напевно, з усіма клубами міста можна було обійшовши карнавальні вулиці.
Спеціалітети
Ще на самому кордоні фестивальних наметів, перш ніж поринути у свято, гості віддають шану традиційному трав’яному біттеру Reichs Post Bitter, виготовленому по сусідству в Бад-Хомбурзі.
Та оскільки фестиваль припадає на початок літа і сезон полуниці, то інший традиційний напій Brunnenfest – це полунично-лимоновий лікер. Принаймні так його називають і продавці і споживачі, хоча насправді, він нагадує товчену з цукром полуницю с нотками нимону і міцним алкоголем.
А решта традицій незмінна для будь-якого сезону – яблучне вино або пиво.
Для вух і очей
Є особлива насолода в тому, щоб з приятелем або приятелькою прогулюватися гостинними вуличками затишного Оберурзеля без галасу і натовпу гостей, що опинились тут поспіхом. В Оберурзелі святкують повільно, насолоджуючись в одному місці спеціалітетом з домашнього сиру, в іншому копченим на вогні лососем. І в кожному кварталі фестивального міста – вражаюча музика.
За часів Тридцятилітньої війни у 17 столітті місто руйнували двічі. В 1645 році згоріли майже всі будинки, лише стара ратуша, пекарня та житловий будинок поряд із базарною площею вціліли. Бути власниками історичних архітектурних пам’ятників – задоволення дороге і зобов’язує дотримуватися традицій. Приміром, фарбувати фасад можна лише в кольори, що відповідають історичній епосі. Не можна змінювати дерев’яних вікон і найскладніше з традиційними системами опалення.
Квартал аттракціонів
“На фестивалі добре видно середній вік жителів Оберурзеля”, – говорить місцева мешканка. Багато літніх людей і сім’ї з дорослими дітьми. “Та у німецьких городах з приставкою Бад-, мешканці ще старші”, – додає вона.
Молоді багато у кварталі атракціонів. “Тут так гарно, як у кіно!” – діляться враженнями дівчата, щойно зійшовши з каруселі. Неонові атракціони на тлі віковічного собору Святої Урсули, справді справляють надзвичайне враження. “Заради таких митей варто жити. Забуваєш навіть про школу”, – продовжують вони. Вони катаються всі дні фестивалю. Один атракціон коштує 5 євро.
Дорослі розваги – зустрічати друзів, тому місцеві рухаються фестивальним містечком особливо повільно, зупиняючись поговорити з численними друзями. І, як зазвичай на фестивалях, німці танцюють парами, не переймаючись сторонньою увагою.