В рамках прес-подорожі “Амаль у Дорозі”/”Amal on Tour” журналісти Амаль відвідали відомий музей у Німецькому еміграційному центрі (Deutsches Auswanderer Haus). Це місце і тема дуже зворушили кожного з нас, адже саме тут досліджується досвід еміграції, почуття тих, хто вирішив почати життя з нуля у невідомій країні, та переосмилюється відповідь на питання “де мій дім?” і перспективи співіснування різних культур та досвідів разом. Редакторка Амаль Франкфурт Україна, Тамріко Шолі, запрошує читачів зазирнути всередину музею і дуже радить відвідати його всією родиною.
ЧОМУ ВИРІШИЛИ ЗАСНУВАТИ ЦЕЙ ЦЕНТР
Історія Німецького еміграційного центру починається за 175 років до його відкриття: з 1830 року Бремергафен перетворився на найбільший еміграційний порт у континентальній Європі у ХІХ-ХХ століть. Понад 7,2 мільйона людей з різних куточків світу сіли тут на кораблі, щоб почати нове життя на іншому кінці світу. Крок, який назавжди змінив їхні життя. Це стало достатньо вагомою причиною, аби присвятити музей такій важливій главі в історії людства, і в 1985 році було заснувано Förderverein Deutsches Emigrantsmuseum (сьогодні: Freundeskreis Deutsches Auswandererhaus e.V.). З 1998 року «Initiativkreis Erlebniswelt Emmigration» (сьогодні: Initiativkreis Deutsches Auswandererhaus) підтримувала проект музею, а 8 серпня 2005 року відбулося офіційне відкриття Німецького еміграційного центру.
Смілива інноваційна концепція музею розглядає людей та їхній досвід не як частину, а як центр історії. Архітектурне бюро Гамбурга Andreas Heller Architects & Designers розробило як внутрішній, так і зовнішній дизайн музею. У 2007 році Німецький еміграційний центр отримав нагороду «Європейський музей року» від Європейського музейного форуму EMF, а у квітні 2012 року була остаточно розширена постійна експозиція, яка і зараз розповідає історію 300 років еміграційного досвіду людства.
В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ОСОБЛИВІСТЬ ЦЬОГО МУЗЕЮ
Німецький еміграційний центр – це музей, який не тільки розповідає історію, але й перетворює її на вражаючий, мультимедійний досвід для дітей і дорослих: музей спонукає своїх відвідувачів співпереживати і думати. Досхочу переглядати ящики, схованки та медіастанції, чути голоси в порту, шум моря та стукіт сердець емігрантів під час візового тесту на острові Елліс.
У першій частині виставки відвідувачі проходять шляхом емігрантів з усієї Європи, які сподівалися на краще життя в Новому Світі. Вони приїхали з Ольденбурга, Саксонії, Австро-Угорщини та східної Європи, рятуючись від голоду, війни, переслідувань чи безперспективності: у зворушливій історичній подорожі від набережної Бремергафена через еміграційну станцію Елліс-Айленд до центрів життя типових іммігрантів в центрі Нью-Йорка ХІХ-ХХ століть. Відвідувачі опиняються в корабельних кімнатах першого, другого та третього класів, а також мають змогу роздивитися реальні речі емігрантів і дізнатися їхню історію.
У другій частині виставка показує відвідувачам, як міграція змінює людей і суспільство. Тут можна відвідати Федеративну Республіку Німеччина після 1945 року та ознайомитися з важливими соціально-політичними дебатами про міграцію, які проводилися у ті часи. Ця частина виставки є особливо емоційною, адже розповідає про мрії, надії та проблеми реальних емігрантів через їхні власні звіти та пам’ятні речі.
На початку екскурсії кожен відвідувач отримує спеціальну ID-картку: з її допомогою можна прослухати емоційні історії та пройти цікаві ігри-тестування на “станціях критичного мислення”. Для цього потрібно просто знайти спеціальні позначки на різних предметах та прикласти до них цю картку.
Разом з карткою відвідувачі також отримують ім’я емігранта, на історію якого вони мають звернути під час подорожі музеєм окрему увагу.
А наприкінці екскурсії всіх чекає особливий сюрприз: документальний фільм про еміграцію в музейному кінотеатрі.
МУЗЕЙ ТА УКРАЇНА
Окрему увагу музей Німецький еміграційний центр надає Україні. По-перше, тут знаходяться персональні речі тих українців, які були в числі емігрантів того періоду. Наприклад, дитяча вишита сорочка, історію власниці якої можна прослухати в навушниках. По-друге, починаючи з 24 лютого, в приміщенні центру регулярно проходять лекції та дискусії, присвячені українській історії або культурі. Наприклад, читання книжки “Формальність Києва” німецько-українського письменника Дмитра Капітельмана, або тимчасова виставка, присвячена східноєвропейській еміграції.
Перед входом до Центру та у головному холі всередині можна побачити українські стяги. В такий спосіб Центр висловлює солідарність з українським народом та нагадує іншим відвідувачам, що війна, на жаль, ще триває.
ЧИМ ЩЕ ЦІКАВИЙ ЦЕЙ ЦЕНТР?
Сьогодні в Бремергафені проживають представники 160 націй. Саме історії цих людей розповідає відзначений нагородами музей. Також центр відкритий і для науковців: академічні дослідження та комунікація історичних та сучасних аспектів міграції знаходять своє місце в «Академії порівняльних міграційних досліджень” (ACOMIS), заснованій 2021 році на базі музею.
А ще у головному холі Центру знаходиться затишне і смачне кафе. Тут можна насолодитися кавою, відпочити, почитати, попрацювати та переосмилити значення еміграції для як для окремої людини, так і для суспільства в цілому.
#АмальуДорозі #AmalOnTour
Фото – Amal Frankfurt Ukraine/Tamriko Sholi
