Франкфурт відомий своїми літературними подіями не лише завдяки Міжнародному книжковому ярмарку, який цього року відзначає 75-річчя. Будинок літератури у Франкфурті, вдвічі молодший, прославився тим, що представляє фіналістів Німецької книжкової премії та організує заключні читання Франкфуртських лекцій з поетики. Літературний клуб жінок світу теж знаходиться у Франкфурті і уже понад 20 років є місцем зустрічі письменниць, чия рідна мова не німецька, але вони обрали її літературною мовою своїх творів.
Прагнення відновити дещо з втраченого
Український Літературний клуб Франкфурта з’явився у листопаді 2022 року і вже провів три читацькі зустрічі у старовинному маєтку поблизу Альта Опер, збираючись раз на місяць. Ініціаторка і ведуча клубу – Наталя Меджибовська, професорка економіки з Одеського економічного університету і до війни завсідниця Літературного клубу в Одесі. Із березня вона живе у Франкфурті і, за її власним висловом, “намагається відновити дещо з того, що втратила”, покинувши через війну рідне місто.
“У мене було кілька осередків якісного спілкування в Одесі. Одним із них був книжковий клуб. Його вела абсолютно приголомшлива українська письменниця Олена Андрійчикова. Потім вона переїхала до Києва і передала керування Ані Михайлевській. – згадує Наталя. – Зараз я роблю Книжковий клуб Франкфурта у форматі Одеського, Аня Михайлевська є учасницею нашої групи у Телеграмі, і цікавиться всім, що у нас відбувається, й підтримує нас”.
Підтримка IsraAid Germany e.V.
Прагнення Наталі заснувати у мегаполісі на Майні Літературний клуб для українок підтримала Олександра Будницька, вона очолює “Группу лідерства й участі” у Франкфурті від неурядової організації IsraAid Germany e.V. Організація надає гуманітарну допомогу за надзвичайних ситуацій в усьому світі, де є потреба. Так літературний клуб став однією з ініціатив під дахом IsraAid Germany e.V., започаткованих для того, щоб українки мали простір для піднесення морального духу у воєнний час.
Літературний клуб Франкфурта – це , насамперед, простір для інтелектуального спілкування, обміну досвідом та проживання через літературу травмуючого досвіду. Він надає учасницям можливість дізнаватися про літературу та історію Німеччини та інших країн світу, об’єднує жінок зі схожими інтересами, допомагає встановлювати нові дружні відносини й відчувати таке необхідне почуття спільності за часів, сповнених тривоги і невизначеності.
“Ми зараз маємо в Німеччині велику кількість українців, в яких обмежені можливості для змістовної діяльності. Наприклад, люди ще не можуть працювати, бо недостатньо знають мову. Або тому, що сидять на валізах і готуються поїхати назад до України, та поїхати вони не можуть з об’єктивних причин”, – розповідає Олександра Будницька. Та українки, звикли до активної ролі в суспільстві, й їм замало опікуватись лише дітьми й домом. Брак результативної діяльності посилює й без того велике емоційне навантаження, спричинене війною в Україні, ділиться спостереженнями Олександра.
“Коли немає відчуття розвитку, бракує успіхів, а вони постійно перебувають під сильним емоційним тиском, тоді виникає дуже великий ризик для психологічного здоров’я. Я переконалась в цьому на практиці: людей, які не можуть на певному етапі працювати, треба залучати до волонтерського руху. Тим самим вони допоможуть і собі, і національним спільнотам, і приймаючому суспільству”.
Регламент клубу
Наталя Меджибовська по суті й є такою волонтеркою. У Літературному клубі Франкфурта зареєструвались понад 130 учасниць. На засідання потраплять не всі охочі, а лише перші 13 учасників – ті, хто встигнуть зареєструватися щойно в Телеграм-групі буде анонсовано час нової зустрічі. Інші потраплять до листа очікування і, якщо в основному списку буде скасування, зможуть відвідати зустріч, щоправда за умови, що прочитають спільно обрану книгу. Кістяк клубу складають постійні члени, але завжди є ті, хто приходить вперше. Голосувати за те, яку саме книгу обрати для наступного обговорення, бути в курсі подій книжкового клубу, обмінюватись літературними і культурними новинами можуть усі члени клубу.
За регламентом засідання триває дві години, та зазвичай зустрічі затягуються. Кожен має нагоду висловитись щонайменше двічі. У першому турі – коротко поділитись враженнями про книгу – сподобалась чи ні, чим саме зачепила чи відштовхнула, чи є бажання продовжити знайомство з творчістю письменника. Під час другого туру поглиблено аналізують персонажів та ідеї, посилаючись на цитати, які особливо зрезонували.
Тут знаходять друзів і контакти
У клубі переважають українки, які опинилися в Франкфурті, як біженки від війни, але також є жінки, які оселились у Німеччині років двадцять-тридцять тому. Олександра Будницька каже, що літературний клуб дуже допомагає в інтеграції: “Тут знаходять нових друзів, отримують потрібні контакти. Українки, які вже давно живуть у Німеччині, є для тих, хто тільки приїхали, провідницями до німецького суспільства. Волонтерська допомога – це не лише спосіб самореалізації, а й спосіб підтримати своїх, бо Україна – це українки.”
Німецькі українки, як і сама Олександра Будницька, організувались у спільноту взаємодопомоги від першої ж звістки про війну. Вони допомагали сім’ям біженців із пошуком житла, реєстрацією і перекладами, збирали одяг і побутові речі, організовували спонтанні заходи і зустрічі. Декого з них спонтанний досвід волонтерства спонукав іти далі: навчатись на проекті підготовки волонтерів від IsraAid Germany e.V.
Клубів потрібно більше
Книжковий клуб Франкфурта – вже не єдиний у місті. В середині січня відбулося перше засідання літературного клубу при Українському координаційному центрі. Судячи з кількості охочих потрапити на засідання клубу, вистачить ще не одне інтелектуальне зібрання. Читати й обговорювати прочитане – це не лише ефективний інструмент розвитку мислення й підтримки інтелектуального довголіття, а й потужний засіб емоційної корекції. Читання вимагає концентрації, тренує навичку свідомо переносити фокус уваги з травмуючих подій, пов’язаних з війною, на текст художнього твору, розуміння його і проживання власних почуттів, тим самим розслабляє і зменшує стрес.
Як розповідає Наталя Меджибовська, її літературний клуб об’єднує жінок, які перебувають далеко від дому, і повертає їм стосунки взаємопідтримки: “Є багато місць у Франкфурті для українок, де можна поспілкуватися. У нас відбувається інтелектуальне спілкування. І можна поговорити про те, про що в інших місцях і не поговориш: про всі наші сподівання, втрати, мрії. Обговорюючи книжки, ми виражаємо себе, розуміємо краще, що з нами відбувається, куди рухатися далі. І знаходимо однодумців”.
