Ходити на роботу хворим для багатьох є цілком прийнятним. Так само як і для інших – залишатися вдома навіть із легким нежитем. У Німеччині трудове законодавство каже: почуваючись більш менш нормально, ви можете працювати, навіть якщо лікар не погоджується. Втім, треба бути свідомим щодо можливих наслідків надто сильного тяжіння до роботи в такому стані.
Багато фахівців продовжують працювати, навіть на лікарняному. Трудоголіків не зупиняє ані поламана рука, ані головний біль. Згідно з опитуванням, яке провела компанія обов’язкового медичного страхування Techniker Krankenkasse у 2021 р., кожний другий працівник виходить на роботу хворим. І жінки роблять це частіше за чоловіків.
Статистика свідчить, що під час пандемії майже кожний десятий хворий на коронавірус виконував свої трудові обов’язки попри позитивний тест. 9% ходили на роботу, 17% працювали вдома, і лише 17% залишалися у ліжку доки не зникнуть найважчі симптоми.
Постає питання, а як вчиняти правильно? Чи має співробітник йти до офісу із поламаною рукою? І скільки днів можна залишитися вдома без консультації у лікаря?
Лікарняний – не вирок
Відповідно до чинного законодавства, працівник повинен продовжувати працювати, попри хворобу. Але лише за умови, що він здатний виконувати свої договірні зобов’язання і якщо він не має листка непрацездатності (Arbeitsunfähigkeitsbescheinigung) від лікаря. Наприклад, загіпсована нога не заважатиме маркетологу, але унеможливлює роботу столяра.
Тож лікарняний лист – це не заборона працювати. Ви можете організовувати робочий графік на власний розсуд. Та будьте свідомі: нехтуючи медичними рекомендаціями, ви ризикуєте погіршити свій стан або затримати одужання. Застуда може перерости у пневмонію. А травма колінного суглоба, яку не вилікували, може сприяти, наприклад, розвитку артрозу або іншого пошкодження суглоба. Тому точно не варто порушувати призначений лікарем постільний режим.
Правило трьох днів
Хворий працівник, як правило, може залишатися вдома до трьох календарних днів. І медичну довідку на цей час можна не брати. Але ви зобов’язані негайно повідомити про своє рішення роботодавцю телефоном, а також електронною поштою, щоб мати письмове підтвердження. Якщо ви отримаєте листок непрацездатності, то його теж потрібно буде відправити керівнику не пізніше третього дня хвороби.
А ви страждаєте на презентеїзм?
Психологи кажуть, що часто надто завзяті працівники готові наражають себе на небезпеку з декількох причин. Одна з них – занепокоєння щодо можливого осуду з боку колег. Ще одна – надміру відповідальне ставлення до своїх обов’язків. Каролін Дітц, психолог щодо роботи з персоналом з Хемніцького технологічного університету каже, що умови праці теж відіграють велику роль у тому, яке рішення ми приймаємо. Якщо співробітник відчуває на роботі великий тиск або не може передати свої обов’язки іншим, скоріш за все в ліжку він не залишиться.
З’явилося навіть поняття – презентеїзм. Він описує дію або культуру співробітників, які продовжують працювати, попри проблеми зі здоров’ям. Йдеться не лише про те, щоб з’являтися на роботі з головним болем, але й, наприклад, працювати вдома, почуваючись зле. До такої поведінки особливо схильні ті, хто вважає себе незамінним. Наприклад, люди, які працюють у сфері догляду або в інших соціальних сферах, де часто не вистачає персоналу. А також самозайняті особи, які можуть легко втратити дохід через непрацездатність.
Приклад лідера
На думку профпатолога Даніели Лохаус, працівники зазвичай можуть брати приклад зі своїх керівників. Тож поведінка менеджерів на вищих посадах відіграє дуже важливу роль у формуванні корпоративної культури. «Якщо вони приходять на роботу хворими, то і підлеглі вчинятимуть так само», – вважає вона.
Загалом, роботодавець зобов’язаний піклуватися про своїх працівників. За використання праці хворих співробітників можна бути притягненим до відповідальності. Компанії не повинні вимагати від фахівців, які перебувають на лікарняному, виконувати навіть другорядні завдання. Це може погіршити їхній стан. А у важких випадках заподіяти здоров’ю непоправної шкоди.
