“Wir schaffen das” – фраза, яку тодішня канцлерка ФРН Ангела Меркель промовила 31 серпня 2015 року, стала історичною. Адже вона передувала безпрецедентному рішенню про відкриття кордонів для близько мільйона біженців з Близького Сходу. Відтоді минуло 10 років: чи пошкодувала Меркель про свою “гостинність”?
Дилема для канцлерки
Наприкінці літа 2015 року біля угорсько-австрійського кордону опинилися тисячі людей, що тікали від війни у Сирії та інших конфліктів. Шлях далі був закритий: влада Угорщини опиралася потоку біженців. Ситуація наближалася до критичної – люди розміщувалися у переповнених таборах, а то й просто неба. Перед німецькою канцлеркою Ангелою Меркель постала дилема: допомогти або відвернутися. Зрештою вона вийшла на пресконференцію з заявою: “Я скажу дуже просто: Німеччина – сильна країна. Гасло, з яким ми підходимо до цієї справи, має бути таким: ми так багато досягли – ми зможемо це!”. За кілька днів Німеччина й Австрія відкрили свої кордони для біженців.
Дві сторони міграції
50-річна Суха Захра з Дамаска – одна з тих, хто в 2015-му полишив охоплену війною Сирію та знайшов прихисток у Німеччині. Сьогодні, десять років потому, вона працює вихователькою в дитячому садочку в Майнці. Пройшовши довгий шлях, жінка змогла побудувати нове життя в Німеччині. За словами Сухи, їй навряд чи би це вдалося без підтримки держави та німецького суспільства. “Мова – це ключ до країни. Без неї неможлива жодна інтеграція”, – наголошує вона.
Згідно зі статистикою, таких, як Суха Захра, більшість: 64% біженців працездатного віку, які прибули до Німеччини в 2015 році, мають оплачувану роботу. Цей показник загалом для населення ФРН складає 70%. Такі дані наведені в останньому звіті Інституту дослідження ринку праці та професій (IAB). При цьому реальні показники рівня зайнятості біженців хвилі 2015 року, ймовірно, вищі. Адже чимало сирійців відтоді отримали німецьке громадянство і вже не входять до цієї статистики. Водночас відсоток зайнятості серед біженців чоловічої й жіночої статі суттєво відрізняється: 76% та 35% відповідно станом на 2024 рік.
Поряд з численними прикладами успішної інтеграції є інші приклади – негативні. Вчинені біженцями злочини не раз шокували всю країну: від масових нападів на жінок у новорічну ніч-2016 у Кьольні до нещодавніх трагічних інцидентів у Золінгені, Маннгаймі, Магдебургу та Ашшаффенбургу. Політика гостинності досить швидко змінилася антимігрантськими настроями, які з кожним роком тільки посилюються. Ситуацію ускладнює й розв’язана Росією повномасштабна війна проти України, внаслідок якої на Німеччину накотилася нова хвиля біженців. Втім, ФРН зробила висновки та застосувала щодо українців геть інші механізми.
Меркель стоїть на своєму, праворадикали у виграші
Попри широку критику, ексканцлерка продовжує вважати правильним рішення, яке ухвалила десятиліття тому. Мовляв, хіба могла країна, що сповідує християнські цінності, не допомогти тим, хто в біді? “Я не хочу, щоб у нас знову виникла ситуація, подібна до 2015 року. Але коли такі ситуації виникають, ми повинні запитати себе: чи були всі наші промови про цінності, людську гідність і т.д. лише красивими недільними проповідями? Чи ми також намагалися діяти відповідно?”, – зазначила Ангела Меркель у нещодавньому інтерв’ю Augsburger Allgemeine.
Для праворадикалів її тодішнє рішення стало справжнім подарунком: партія, що у 2015 році не мала й 5% підтримки населення, набула небувалої популярності та стала фактично другою політичною силою в Бундестазі. Тим часом нинішній уряд Німеччини на чолі з канцлером Фрідріхом Мерцом працює над зміною міграційного курсу. Йдеться про відмови у в’їзді шукачам притулку на кордонах, тимчасове припинення гуманітарних програм прийому, призупинення возз’єднання сімей та інші заходи. “Сьогодні ми знаємо, що саме в цій сфері ми, очевидно, не впоралися”, – зазначив Мерц, натякаючи на знамениту фразу Меркель “Wir schaffen das”.
