Чи достатньо знань німецької мови та наявності роботи, аби відчути себе інтегрованим у життя в Німеччині? Питання досліджує редакторка “Амаль Франкфурт” Тамріко Шолі.
*
Більшість іммігрантів в Німеччині (не тільки українці) вважають, що для успішної інтеграції в локальне життя достатньо вивчити німецьку мову та знайти роботу. Після восьми років життя в Німеччині я маю дещо іншу думку: робота та володіння мовою – це базис, необхідний для виживання в новій країні. А для успішної інтеграції потрібні зовсім інші знання. Поясню детальніше.
Англійська мова в мене, як і у багатьох українців, від самого початку життя у Німеччині була на достатньому для спілкування рівні. Однак навіть тоді, коли я більш-менш опанувала німецьку, дива не сталося. Втім, я дуже добре запам’ятала той день, коли моє життя в Німеччині змінилося. То був день народження мого знайомого бельгійця-експата. Іншим цього разу було те, що я не просто розуміла, про що розмовляли німці, а змогла підтримати бесіду. І справа була не в мовних навичках, а в розумінні контексту. Саме тоді я вперше відчула себе соціально інтегрованою.
З наукової точки зору соціальна інтеграція – це прийняття індивіда іншими членами групи. Коли іммігрант відчуває себе в новій країні досить впевнено, “в своїй тарілці “. Батьківщина при цьому назавжди залишається батьківщиною. Мова саме про здобуття відчуття себе часткою суспільства, всередині якого живеш. Також важливо не плутати інтеграцію з асиміляцією, яка вже передбачає повне злиття з новою культурою та втрату зв’язку з батьківщиною.
Отже, інтеграція.
Я помітила, що в локальних групах для емігрантів/біженців у Німеччині досить часто лунають питання наступного характера:
1. Як правильно говорити з орендодавцем, якщо у квартирі виявлено проблему?
2. У моєї дитини конфлікти у школі, як спілкуватися з учителем із цього приводу?
3. Як правильно спілкуватися з джобцентром/соціаламтом, щоб зрозуміти один одного?
4. Як порозумітися з німецькими колегами?
5. Який подарунок доречно подарувати на день народження німецьким дітям, вчительці, сусідам, друзям?
Ви звернули увагу, що всі питання саме про комунікацію з людьми? Тому що можна вивчити іноземну мову та знайти роботу в місцевій компанії, але при цьому все одно не розуміти людей і через це вступати із ними у конфлікти, створюючи напружену ситуацію.
Якось я запитала в Інстаграмі своїх українських підписників, які приїхали до Німеччини 2,5 роки тому, чи спілкуються вони з німцями у позаробочий/позанавчальний час. Позитивно відповіли лише 2-3 людини. І я спостерігаю таку саму ситуацію не лише серед українців і не лише серед тих, хто приїхав кілька років тому.
За ці вісім років я спілкувалася з величезною кількістю експатів, емігрантів та біженців різних національностей у Німеччині. У тих, хто справді зміг інтегруватися, є спільні риси. Я об’єднала їх у своєрідний тест на інтеграцію. Отже , всі вони можуть відповісти на наступні питання:
1. З ким із місцевих ви зустрічаєтеся, щоб побалакати за чашкою кави, і як часто?
2. Яке локальне ТБ-шоу чи ТБ-проєкт ви дивитеся і чому?
3. Які локальні новинні канали ви читаєте і чому?
4. Які місцеві жарти ви знаєте? Поясніть, чому вони смішні (не жарти іммігрантів, а саме місцевих).
5. Які легенди ви знаєте про країну/місто, в якому зараз живете? Чому вони важливі для місцевого населення?
6. Назвіть три головні міські події, на яких збираються більшість локалів. Чому для них важливі ці події?
7. Назвіть топ-5 місцевих селебрітіс. Чому вони стали такими популярними тут?
8. Назвіть головні проблеми місцевого населення, що найчастіше обговорюють локали і чому виникла ця проблема.
9. Назвіть усі райони міста, де ви живете, і коротко розкажіть, чим вони відрізняються один від одного.
10. Назвіть три нові звички, які ви набули у новій країні. Поясніть, чому вони є важливими для життя в цій країні.
Моя особиста думка наступна: ті, хто чудово володіє німецькою мовою і працює в Німеччині, але не може відповісти хоча б на 5 питань із цього списку, ще не розпочали свій процес інтеграції в життя в новій країні. Для мене ці питання – своєрідний тест на рівень інтеграції у життя в Німеччині.
І я вважаю, що саме на це треба звертати увагу. Вивчайте середовище, в якому ви опинилися. Самостійно. Запитуйте, читайте, дивіться. Наприклад, можна прочитати безліч статей про щорічний марафон у Франкфурті. Однак лише якщо відвідати його декілька разів та поспілкуватися там з локалами (а також поза марафоном про цей захід) можна зрозуміти, чому німці відвідують його навіть попри дощ і холод. Зрозумівши це, можна відкрити ставлення німців до багатьох інших речей. Після таких відкриттів змінюється ракурс, з якого ви раніше бачили нове місто. Змінюється ракурс – з’являються нові можливості, які раніше були непомітними.
Це не означає, що ви повинні забути свої традиції і повністю перетворитися на німців. Але для більш успішного життя в новій країні слід розуміти, чому місцеві вчиняють (живуть) саме так. Як слід написати листа, вести телефонну розмову чи робочу зустріч, щоб вас справді почули та зрозуміли.
І питати про це краще не в інших новоприбулих іммігрантів, а дізнаватися та аналізувати, перебуваючи безпосередньо всередині локалів.
І тут мова не стільки про тісні контакти з місцевими, скільки про контакти і активну комунікацію взагалі (яка частково може бути і онлайн, чому б ні, головне – з носіями цього менталітету). На мою думку і на мій досвід, без такої комунікації неможливо зрозуміти менталітет нової країни, її душу, так би мовити. Без цього розуміння, як правило, виникають певні конфлікти у спілкуванні, часто щось не подобається в новій країні, втрачається (або ніколи навіть не з’являється) мотивація рухатися вперед тощо. Без цього, на мою думку, неможливо полюбити місто, в яке переїхав. А відтак – інтеграція буде або дуже повільною, або взагалі не відбудеться. Так, у певному сенсі соціальна інтеграція може неабияк допомогти полюбити нове місто і віднайти ресурс йти вперед.
*
Про складнощі реінтеграції (після повернення на батьківщину) читайте тут.
