Джинси, пошиті в Одесі, відтепер можна придбати в столиці Німеччини. Український бренд “Айзенберг” відкрив магазин неподалік відомого бульвару Курфюрстендамм, біля станції метро Уландштрассе. Поруч – бутіки Lacoste, Liu Jo, Tommy Hilfiger i COS.
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін
“Айзенберг” створює джинси понад вісім років. Вони – єдині на українському ринку з обсягами виробництва до 3 тис. одиниць на місяць. Бренд створили на базі сімейного виробництва в Одесі. Спершу цех займався пошиттям спецодягу – робили якісну форму для моряків, членів екіпажу, працівників гастрономії. Але після повномасштабного вторгнення багато компаній-замовників припинили діяльність в Україні. Якби не джинс, імовірно, довелося б закритися зовсім і звільнити команду з понад 50 працівників.
Паралельно працювали на аутсорсингу з українськими брендами – Litkovska, Elena Reva, Ksenia Schnaider, the COAT by Katya Silchenko. “Одного разу я подумала: наш продукт продається в багатьох країнах під різними торговими марками і його купують за €200. Чому б нам не збільшити об’єми й не створювати такий самий продукт для середнього класу, але залишити таку ж преміальну якість, якої уже досягли?”, – розповідає “Амаль Берлін” власниця бізнесу Тетяна Федосєєва.
До Берліна вона приїхала з двома дітьми в березні 2022 року, і з того часу не полишала ідею відкрити тут магазин. “Справді сміливий крок, бо в цій галузі велика конкуренція. Але мене весь час муляло: у нас же якісний продукт, причому повністю створений в Україні! Наша якість, рівень дизайну… Не завжди вірять, що таке можна зробити в умовах війни сьогодні”, – говорить жінка.
Врешті “Айзенберг” зареєстрували торгову марку на території Німеччини. У назві бренду Тетяна вирішила використати прізвище дідуся. “Я відчуваю в ньому силу. Але бачите, який Господь фокусник – це єврейське прізвище стало цілком органічним у Німеччині і в перекладі означає “залізна гора”.
Головна фішка “Айзенберг” – створення джинсів з нуля: з етапу конструювання до фінального – прання. “Що складніше пошити: смокінг чи джинси? – запитує Тетяна. – Джинси. Щоб пошити смокінг, потрібно провести лише п’ять маніпуляцій. А для джинсів – понад 20! Це ціле мистецтво, окремий світ! І також надзвичайно часозатратне виробництво. Зазвичай як? Конструктор бере тканину, робить лекала, відшив – виріб можна носити. З джинсами все не так. Якщо пошити джинси з джинсової тканини, вони будуть дерев’яні – такі труби прямі – ніхто не зможе таке носити. Опісля їх треба прати за певних температур, з додаванням хімії, пемзи (каменя, який дає ось той ефект потертості). Штани дадуть усадку на певний процент. Тобто перед пошиттям треба спочатку протестувати тканину – скільки кожен рулон дає усадки – і зробити розкрій, зважаючи на ці дані. Після прання встановлюється фурнітура, десь розпускаються низи тощо. Цей процес потребує високої кваліфікації. На жаль, сьогодні українські виші навіть не випускають спеціалістів, які вміють створювати джинси”.
В асортименті “Айзенберг” – штани, спідниці, комбінезони, сорочки, корсети, куртки та інший джинсовий одяг. Попит мають “банани” та модель “джинси-шорти”: спереду як штани, але біля сідниць мають розрізи, наче шорти. Мішкуватий силует “беггі”, який уже багато років залишаються популярними у всьому світі, за словами дизайнерів, дедалі більше поступається класиці. “Денім завжди асоціюється зі стилем легким, молодіжним, трохи таким розхлябаним – це ми шиємо. Але є і багато класики. Навіть ті джинси, які зараз на мені – звісно, ношу тільки джинси “Айзенберг”! – це елегантна модель у класичному синьому денімі. Вона робить ноги візуально довшими й не має позаду кишень. Тобто це радше джинсові штани”, – розповідає Тетяна.
В середньому штани коштують €100. Але до української ціни в Німеччині додається 25%. Це витрати на доставку, розмитнення товару, оренду магазину, зарплату працівників. Втім виробники переконані: це все одно штани преміумкласу, але за ціною середнього сегмента.
Вирішальним стимулом запустити бізнес у Берліні для Тетяни стало вільне приміщення в оренду. Воно розташоване по сусідству з салоном краси, клієнткою якого є українка, і має саме потрібний для проєкту невеликий метраж. Раніше тут уже був магазин, залишився ремонт – залишалося лише доробити деякі деталі, наприклад, вхідну зону.
“Треба було щось компактне, щоб запуститися і зрозуміти, як все влаштовано. Як працює система оподаткування, бухгалтерський облік. Треба оформити чимало страховок – для покупців, які знаходяться в магазині, для фасаду тощо. Плюс розташування – це найголовніше, і мені здавалося, що ми одразу на Кудамі… Але ось завернути на бічну вуличку і пройти ось ці 100 метрів – покупці проходять повз”.
Для поширення інформації про бренд у Німеччині найняли піар-агентство. Воно запрошує до співпраці блогерів, стилістів, лідерів думок та німецькі ЗМІ. Магазин “Айзенберг” відкрили у вересні 2024 року, і Тетяна дала собі два роки на розкрутку – стільки триватиме контракт оренди приміщення.
“Для мене це авантюризм і кураж. Бо якщо економічно підходити до питання і все прораховувати… Я б, мабуть, не зважилася. А так – No risk, no story – такий мій принцип. Те саме було і в Україні. Мені часто говорили: “Для чого ти це робиш? Кому твої джинси в Україні будуть потрібні?” Але я все ж ризикнула і нині вони мають попит”, – резюмує засновниця “Айзенберг”.
Адреса магазину: Berlin 10719 Uhlandstrasse 173-174
Понеділок – cубота: 11:00 – 18:00
Фото – Дарка Горова/Амаль Берлін та з сайту/інстаграму “Айзенберг”.
Читайте також:
Єва Герцог, українська дизайнерка в Німеччині: “Не поділили б Берлін на Західний і Східний, він був би модніший ніж сьогодні Париж”
Німецькі сумки Picard шиють в Україні, а продають у Росії
Українська мода у Німеччині: відкриття першого мультибрендового магазину
Крістіна Бобкова: “Моя місія – розповідати світу про українську культуру та моду”
