В Дрездені триває голосування до Міграційної ради. З 28 кандидатів, які балотуються, семеро мають українське походження. Це рекорд, адже ніколи раніше українці не були представлені в інституціях Саксонії, а цього року – ще й семеро охочих.
Ми уже пояснювали, як працюють Міграційні ради на прикладі Берліна. У 2024 році одразу троє українок консультують сенат столиці щодо інтересів громади.
А також розповідали, що українка балотується до Міграційної ради в Потсдамі.
Українцям надзвичайно важливо мати представників у державних інституціях, переконана координаторка Українського дому в Дрездені Наталія Бок. “Уже багато років мені пропонували подати свою кандидатуру до Ради, – розповідає активістка для “Амаль Берлін”. – Але щиро кажучи, я не бачила в цьому сенсу. Тому що Міграційна рада – дорадчий орган. Мені видавалося, що він ні на що не впливає. Рада лише вносить пропозиції на розгляд міської ради – рішення за депутатами. Але минулого року моя думка змінилася. На наше прохання фракція соціал-демократів подала заявку на фінансування Українського дому в Дрездені. Ця пропозиція мала пройти через певні комітети та, зокрема, Міграційну раду. Однак туди нас навіть не запросили пояснити, для чого це фінансування, як працює Український дім і наскільки він успішний. Просто порадили депутатам не виділяти кошти. Втім міськрада все одно проголосувала за надання. Звісно, цей момент був неприємним для громади. Ми усвідомлювали, що це сталося, бо жодного представника української громади в раді не було”.
Ситуацію вирішили активно змінювати, тому цього року аж семеро українців мають шанси представляти інтереси своїх. Це не лише старожили громади, як наприклад, Наталія, яка живе в Дрездені уже 26 років. Свої кандидатури подали також активні українці, які опинилися в місті внаслідок повномасштабної війни кілька років тому.
“Звичайно, нам би хотілося мати в цій раді не одного, а якомога більше представників, – розповідає Бок. – Ми уже провели зустріч в Українському домі Дрездена – кандидати мали змогу представитися і презентувати свої плани. Участь у раді не оплачується – це волонтерство. Тому я завжди кажу: присутність достойних і компетентних українців у таких інституціях потрібна не їм самим, а всій громаді. Здебільшого активісти – це волонтери, тому участь у таких проєктах лише збільшує їхнє навантаження. Натомість підтримка всіх українців може посилитися”.
Також серед кандидатів є представники Афганістану, Сирії, Лівану, Угорщини, Єгипту, Індії, Росії, Китаю та інших країн. Щоб потрапити до попереднього списку, вони подали заяву в Службу у справах іноземців та заручилися підтримкою щонайменше 20 дрезденців мігрантського походження. З повним переліком кандидатів можна ознайомитися тут.
Голосування відбувається поштою. Всі іноземці, зареєстровані в Дрездені, уже отримали бюлетені з роз’ясненнями, як потрібно голосувати. Кожен може віддати три голоси: або всі за одного кандидата, або по одному за різних. Результати оголосять 1 вересня.
“Оцінюю свої шанси добре, – говорить Наталія. – Багато українців мене знають, я активно спілкуюся з політиками та медіа. В Міграційній раді планую представляти права та інтереси людей мігрантського походження з усіх країн, не тільки з України, тому що расизм та ксенофобія сильно розповсюджені в Східній Німеччині і стосуються всіх іноземців”.
Нагадаємо, у серпні 2024 року Дрезденський прес-клуб присудив премію Еріха Кестнера розміром €10 тис. активістці Наталії Бок. Після повномасштабного вторгнення Росії вона активно волонтерила: допомагала шукачам захисту з поселенням, перекладом та пошуком роботи, організовувала демонстрації, представляла українську громаду у відкритих дискусіях та на зустрічах із політиками.
Фото з фейсбука Наталії Бок.
Читайте також:
У Дрездені відкрили “Український дім”
Українці організували “сліпий” перформанс у Дрезденській опері
Організація “Віче”: “Як писали на Майдані, свобода – це наша релігія”
Конференція з відбудови: українці Німеччини – сильні партнери у відновленні України
