Тетяна приїхала до Німеччини на початку березня 2022 року з дочкою-підлітком та батьками-пенсіонерами. Жінка одразу пішла на інтеграційні інтенсивні мовні курси, швидко їх закінчила і була впевнена, що через “відомий” кадровий голод швидко працевлаштується. Тетяна консультувалася з німецькими спеціалістами, переписувала резюме і загалом відправила понад 300 Bewerbung (заявок) в абсолютно різні сфери – від адміністратора в готелі, продавця, офіціантки до кондуктора на DB. Вона отримала майже 250 відмов без пояснення причин, і ще десятки після співбесід телефоном.
Після 6 місяців пошуків жінка влаштувалася працювати в український бізнес. Згодом почала працювати в DB. “Ця колонка – лише мій досвід. Але я щодня спілкуюся з підписниками та людьми, яких я консультую як волонтер – і на жаль, вони підтверджують мої власні висновки,” — попереджає Тетяна і закликає до дискусії на своїй сторінці в інстаграмі @my_blog_tania
Міф 1: У Німеччині всім раді через дефіцит персоналу
Факт: Так, дефіцит є. Але легко можна влаштуватися лише в обмеженому колі професій, якщо у тебе висока кваліфікація, наприклад Pflege. В усі інші сфери, включно з садочками та лікарнями, ви будете довго і марно надсилати листи та резюме.
Міф 2: Вчіть мову і досягнете успіху
Факт: І так, і ні. Мову вчити, звісно, треба. Але. Для деяких професій відкрито (або приховано) стоїть вимога Deutsch wie Muttersprache. В2 та навіть С1 не допоможе.
Міф 3: У Німеччині немає ейджизму
Факт: Тут є і ейджизм, і інші види дискримінації. Хто дуже хоче посперечатися, згадайте питання під час співбесіди: Скільки вам років? Чи є у вас діти? Взагалі-то, це заборонені питання. Але їх ставлять. Щобільше, рішення можуть приймати залежно від того є у вас діти чи ні.
Міф 4: Джобцентр допомагає шукати роботу
Факт: якщо хтось і допомагає, то це Agentur für Arbeit. Джобцентр має іншу задачу – відправити вас на роботу. Розумієте різницю? Джобцентр не має ні бажання, ні ресурсу підбирати нам вакансії. Бератори сподіваються, що ми все зробимо самостійно, або вони закриють якусь гарячу низькокваліфіковану вакансію нарешті.
Міф 5: Підтверджуйте диплом, зробіть виписку з anabin. Це допоможе знайти роботу
Факт: HR часто відкладають вбік резюме, де вказана лише українська освіта і досвід роботи в Україні. Їм це не цікаво. Адже ми – далека і дика країна. І невідомо, що ми там взагалі вивчали. Різниця в програмі може бути колосальною. Тож все більше біженців 🇺🇦, розумних, цілком досвідчених, йдуть на Ausbildung на три роки.
Міф 6: У Німеччині все по-чесному, тут не обманюють
Факт: Є Німеччина, а є окремі роботодавці. Тож вистачає випадків, коли українців, які ще не встигли зорієнтуватися, обманюють з умовами контракту, з розміром ЗП, не за правилами звільняють і т.п. У Німеччині можна захистити свої права – але треба вміти це робити та мати відповідні інструменти (страховка, адвокати, інформація).
Міф 7: Починай з малого і зробиш кар’єру
Факт: Починати теж треба розумно. Бо, наприклад, почавши з прибирання в готелі, стати там менеджером, звісно, можна, але які шанси? До слова, в готелях теж вистачає охочих «зробити карʼєру», а не бігати з ганчіркою.
Висновки Тетяни: Нам треба мати багато терпіння, щоб витримати німецьку бюрократичну машину і попри все, йти до своєї мети. Відмови не повинні демотивувати. Так у всіх. Проблема не у вас особисто. Я вірю, що нас ще оцінять в Німеччині. Нашу енергію, досвід, знання і бажання працювати. Але, мабуть, для цього потрібен час. Тут можна і треба знайти роботу мрії – але буде непросто і точно не швидко.
Читайте також колонку Олени Макеєвої про пошуки роботи і віру в себе та думки викладачки українського вишу про інтеграційні курси.
Редакція може не поділяти думок та позицій позаштатних авторів та блогерів
