Сьогодні Ангелі Меркель виповнилося 70 років. Вона восьма федеральна канцлерка Німеччини та колишня голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС).
Меркель стала першою і поки єдиною жінкою на чолі уряду ФРН. На посаді канцлера вона перебувала 16 років (22 листопада 2005 – 8 грудня 2021). Німецькі ЗМІ називають її однією з творців сучасної Німеччини після об’єднання країни. Наприклад, редакція телекомпанії ZDF назвала її сильною, авторитетною та найпопулярнішою політикинею країни. Адже на час її перебування на посаді припали чотири кризи: фінансова та євро-криза, криза біженців і, зрештою, криза, спричинена коронавірусом.
Фото – Juergen Blume/epd
Крім того, саме під час повноважень Меркель у Німеччині припинили обов’язковий призов на військову службу. І саме канцелярка також оголосила про прискорений вихід Німеччини з ядерної енергетики.
Водночас її неодноразово критикували як в Україні, так і в німецькому політикумі через неоднозначне ставлення до війни РФ проти України. Тепер Меркель навіть закидають підігрування Москві. Начебто, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вже колишня канцлерка довго мовчала та не засуджувала російську війну.
Про зустрічі Меркель з Путіним ходять легенди. Подейкують, що канцлерка боїться собак і російський очільник наче навмисне якось запустив пса в кімнату для переговорів. Але факт, що за її правління зросла залежність Німеччини від “дешевого” російського газу та нафти. І саме Меркель у 2008 році разом із колишнім президентом Франції Саркозі́ вирішили не приймати Україну в НАТО.
Експерти також вважають, що після 2014 року Німеччині потрібно було жорсткіше діяти щодо Росії, яка розв’язала агресію на сході України та анексувала Крим.
Ангела Меркель на посаді канцлера була небагатослівною та обрережною щодо офіційних висловлювань про Путіна. Після виходу на пенсію вона тим паче уникає голосних заяв щодо Росії, але й не дає себе критикувати.
Ось кілька важливих цитат із заяв Меркель світовим медіа уже після початку повномасштабного російського вторгнення.
На фото – акція-критика напередодні саміту G20 у липні 2017 року
Автор фото – Stephan Wallocha/epd
Про відмову приймати Україну в НАТО
“Тому ми не могли сказати: окей, завтра ми візьмемо її до НАТО, – пояснила Меркель у червні 2022-го. – Україна не була тією країною, якою ми знаємо її зараз. Це була дуже розколота Україна… розбіжності були навіть між реформістськими силами – Тимошенко та Ющенком. Це означає, що вона не була всередині країною із зміцнілою демократією”.
“Не можна стати членом НАТО за один день. Я була цілком впевнена, що Путін не дозволить так просто цьому статися. З його точки зору це було б оголошенням війни… Це трохи заспокоїло ситуацію і дало Україні час розвинутись у країну, якою вона стала зараз”.
Про схвалення будівництва “Північного потоку-2”
“Так, думки були неоднозначні. З одного боку, Україна вважала дуже важливим збереження своєї ролі транзитера російського газу. Вона хотіла, щоб газ проходив через її територію, а не через Балтійське море. Сьогодні здається, що кожна молекула російського газу – це диявол. Тоді було не так, газ був спірним. З іншого боку, не Німеччина подавала заявки на отримання дозволів на “Північний потік-2”, а компанії. Для уряду і для мене це було питанням прийняття рішення, чи приймати новий закон про відмову в дозволі на “Північний потік-2″, як політичний акт”.
“Дорожчий скраплений газ довелося б купувати у Катару чи Саудівської Аравії, а можливість імпортувати його зі США з’явилася лише згодом. Таке рішення однозначно поставило б під загрозу нашу конкурентоспроможність. Сьогодні ми діємо так під тиском війни, і я це схвалюю, тоді це було б набагато важче політичне рішення”.
Заяви щодо російської війни після повномасштабного вторгнення
“Ця агресивна війна з боку Росії знаменує собою поворотний момент в історії Європи після завершення Холодної війни. Цьому кричущому порушенню міжнародного права немає жодного виправдання, я засуджую його найрішучішим чином”.
“Нам всім рекомендовано ставитися до слів (Путіна, – ред) серйозно, а не з самого початку сприймати їх як блеф”.
“Були натяки, і ми багато говорили про це, – згадувала вона. – Я зрозуміла, що Путін покінчив із Мінським процесом… Дипломатія не є помилковою лише тому, що вона не спрацювала… Військове стримування – це єдина мова, яку він розуміє”.
“Те, що сталося, – це велика помилка з боку Росії… розрив з усіма нормами міжнародного права, які дозволяють нам мирно співіснувати в Європі… Я не поділяю думку пана Путіна, щоб було ясно. Але нам не вдалося створити архітектуру безпеки, яка могла б запобігти цій війні в Україні. І ми повинні подумати і про це теж”.
