Natalka Yakymovych
April 17, 2024

У Німеччині зросла кількість нападів на журналістів. Найбільша небезпека – під час демонстрацій

У Німеччині зростає кількість нападів на журналістів. Про це йдеться у дослідженні Європейського центру свободи преси та ЗМІ (ECPMF).  

Кількість випадків фізичних нападів за останні п’ять років різко зросла: з 14 у 2019 році до 69 – у 2020 та 2023 роках. За цей період найбільший показник зареєстрували у 2021 році – 83 фізичні напади.  

“Вже чотири роки спостерігається певний рівень насильства, що є значно вищим, ніж до пандемії. Фізичні напади як поведінковий аспект медіаворожості, здається, дедалі більше проявляються як явище”, – йдеться у звіті. 

Найбільше випадків насильства проти працівників ЗМІ торік зафіксували у Берліні 25. 

У 2023 році з 69 нападів у Німеччині понад третина політично мотивована. Зокрема, 21 випадок віднесли до правого спектру (30,4%), чотири випадки до лівого (5,4%). З 21 випадку серед “правих” дев’ять сталися в контексті заходів AfD. 

Ще 44 випадки правопорушень із загальної кількості не змогли чітко кваліфікувати за політичною ознакою. Це пов’язано, насамперед, із тим, що контекст злочину не дозволяє зробити висновки про його політичну приналежність або тому, що випадок стався в ідеологічно неоднорідному середовищі. 

Найбільш небезпечно під час мітингів 

Демонстрації найнебезпечніше робоче місце для журналістів. 77% відомих випадків сталися саме там. Із них 40% на пропалестинських мітингах, йдеться у дослідженні. 

Як пише Tagesschau, минулого року ECPMF вже вказував у своїй оцінці, що місцеві журналісти іноді більше страждають від нападів через брак анонімності. У свіжому дослідженні кількість фізичних нападів трохи зменшилася. Проте, на думку ECPMF, небезпека все ще існує, і ці висновки збігаються з нещодавно опублікованим дослідженням “Репортерів без кордонів”. 

Фото – Engin Akyurt/Pixabay

Фото – Engin Akyurt/Pixabay

У дослідженні за 2023 рік Берлін змінює Саксонію на позиції лідера за кількістю фізичних нападів на журналістів. Торік у німецькій столиці зафіксували 25 нападів на журналістів. Із них 21 випадок стався під час пропалестинських демонстрацій.

Наприклад, в одному випадку телевізійників атакували піротехнікою. В іншому чоловік несподівано вистрілив зі зброї прямо поруч із журналістом і його оператором. Також ECPMF згадує одну з проукраїнських демонстрацій, під час якої журналіста атакував “контрдемонстрант”. 

Водночас Сансонія залишається беззаперечним лідером серед кількості нападів від початку моніторингу федеральних земель. З усіх 390 атак на журналістів, зафіксованих із 2015 до 2023 року у Німеччині, третина (117 випадків) сталися саме у Саксонії. Більшість із них класифіковані як політично вмотивовані. 

До речі, росіяни або симпатики режиму Путіна часто спеціально проводять контрдемонстрації поруч із прокраїнськими акціями у Берліні. Під час спроб висвітлення таких мітингів незалежними журналістами, вони використовують грубу лексику, погрожують та закликають їх не знімати. 

Наприклад, словесний конфлікт із російськомовними чоловіками трапився під час відкриття Одеської площі у берлінському районі Ліхтенберг. Кілька осіб тоді влаштували окрему акцію поруч з основною подією і вигукували образи на адресу України, а потім і на адресу журналістки “Амаль Берлін”, яка їх знімала.  

Фото – Natalka Yakymovych

Фото – Natalka Yakymovych

Читайте також:

Активісти “Віче” провели пікет магазину Hugo Boss у Берліні

“Російська пропаганда вбиває!” – з таким попередженням перед будівлею Російського дому зібралися українські демонстранти

“Голуби миру” їли лобстерів біля Бранденбурзьких воріт

 

Більше статей по темі

Відучора, 23 квітня, всі консульства України за кордоном раптово призупинили надавати консульські послуги для громадян України призовного віку. Наразі чоловіки віком від 18 до 60 років можуть лише оформити документи для повернення в Україну. У Міністерстві закордонних справ кажуть: рішення тимчасове. Заборона діятиме до отримання роз'яснень положень закону щодо посилення мобілізації. Документ набуде чинності 18 травня. Раптові обмеження вже прокоментував очільник МЗС Дмитро Кулеба, юристи та парламентарі, а також чоловіки, які перебувають за кордоном і яких торкнулися ці зміни. 

Пріоритет захист Батьківщини від знищення

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба називає такі обмеження справедливими і наголошує: в умовах повномасштабної російської агресії “головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення”. Свою розгорнуту думку дипломат
опублікував на офіційній сторінці у соцмережі Х (колишній твіттер). “Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна… Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною”, – зазначив він. Кулеба додав, що обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. “Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, то так це не працює”, наголосив дипломат. У МЗС обіцяють невдовзі надати уточнені розʼяснення про порядок отримання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку за кордоном з огляду на новий закон. Зараз на сайті міністерства можна знати список із дев’яти найпоширеніших питань/відповідей на цю тему. Наприклад, чому саме зараз, як довго це триватиме, що робити, якщо документи потрібно оформити дитині тощо. 

Відштовхування українських громадян

Народна депутатка Соломія Бобровська, членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, вважає рішення МЗС абсурдним і таким, яке не має логічних пояснень. Про це вона сказала в прямому етері Радіо Свобода. Депутатка підкреслює: до набуття чинності закону залишається ще майже місяць. А після того у чоловіків призовного віку є ще два місяці, щоб оновити військово-облікові дані. Зробити це можна в електронному кабінеті або безпосередньо в ТЦК. Тобто протягом трьох місяців не мало би бути обмежень на надання консульських послуг. Тож Бобровська висловила велике здивування таким діям МЗС і вважає, що міністерство таким чином лише “відштовхують всіх наших громадян, штовхають наших громадян отримувати і посвідки на тимчасове перебування інших країн, і отримувати громадянство для тих, хто вже за кордоном більше, ніж два-три роки, які мають підстави для отримання цих паспортів”.Вона наголосила, що основною метою змін у законодавстві було не заборонити консульські дії, а дозволити максимальній кількості чоловіків і жінок стати на військовий облік, “щоб побачити в принципі наш загальний ресурс в України, поза Україною”.Також депутатка сказала, що Комітет із питань нацбезпеки, оборони та розвідки може викликати представників МЗС для роз’яснення зупинення надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, “щоб вони пояснили все те збурення, про яке вони нас не попереджали, але за три місяці напівзаконно видали розпорядження, яке має дуже сумнівний результат, адекватність і зміст”. За словами Бобровської, за час роботи над законопроєктом МЗС не подавало жодних коментарів та поправок до документа.

Що кажуть самі чоловіки? 

"Добре, що я торік у Кельні паспорт зробив і мені до консульства вже не треба", каже у розмові з DW колишній киянин Олег щодо рішення МЗС призупинити надати консульські послуги призовникам. Зараз чоловік разом із дружиною і трьома дітьми проживає у Німеччині. Він виїхав з України легально, але йти ставати на військовий облік не збирається. Боїться опинитися на війні, хоча й поки звільнений від служби як багатодітний батько. "Я не можу залишити дружину саму з трьома дітьми й піти воювати", каже він.Інший українець Богдан, теж радіє, що встиг нещодавно зробити собі новий закордонний паспорт, далі пише DW.  "2032 року, коли мені треба буде оформлювати новий паспорт, я сподіваюся, у мене буде інше громадянство, можливо, німецьке", - каже чоловік. На запитання про те, що він робитиме, якщо йому раптом знадобляться консульські послуги, Богдан відповідає: "Нічого. Абсолютно нічого". Він переконаний, що навіть без доступу до консульських послуг чи завершення терміну дії паспорта у нього проблем у Німеччині не виникне. "Я практично на 90 відсотків упевнений, що Німеччина зробить таку систему, в якій ми зможемо усі необхідні документи отримувати тут, без урахування українських. Тобто нам не треба буде звертатися до України. І таким чином усі ці питання будуть вирішуватися", каже чоловік. За даними Федерального відомства статистики, у Німеччину станом на лютий 2024 року приїхало 33% повнолітніх жінок і майже стільки саме повнолітніх чоловіків 32%.